49

Нас не видно поки ми мовчимо

— Олівер

Я мовчав але більше не хочу...


На цей раз я пишу блог зі своїм другом Яном, він як і я трансгендерний хлопець. Ми вирішили що потрібно розповісти вам нашу історію про знущання в школі з людей які не належать до звичної всім орієнтації та гендеру.


На момент написання цього блогу ми навчаємося у старшій школі, де зазнаємо утиску з боку однолітків, за прояв дійсного бажання змінитися і почуватися комфортно у суспільстві. Як відомо підлітки в своєму віці є доволі агресивними, вони принижують людей за будь-яке порушення не існуючих норм, які були сторені на основі стереотипів. 

Нас меншість, але ми всеодно присутні у суспільстві.


- Я думав, що я один такий "неправильний", що немає в моєму крузі, людей що відносяться до ЛГБТ спільноти. Але одного разу розповівши про себе я дізнався про інших.

Ви тільки думаєте, що у вашій школі/місті/університеті і тд. немає нас.

Виявилось, що в моєму крузі спілкування є лесбійка, асексуалка, бісексуал та трансгендер. 


Не треба ховатися показуючи спину у швидкому бізі від проблем. Захищай свої права на існування.

Ваш Олівер

І

Ян


Рейтинг
3.6666666666667
Ваша оцінка
Підписуйтесь
на наші акаунти