1062

ЛГБТ організації: Перезавантаження?

— Богдан Глоба

Зараз в Україні офіційно зареєстровано Міністерством юстиції 42 ЛГБТ ( лесбійки, геї, бісексуали, трансегдери) організації, втім, не зважаючи на їхню значну кількість, «а віз і нині там».


Мандруючи різними країнами світу, я побачив декілька систем ЛГБТ рухів. Попри те, що у них однакові завдання (відстоювання прав ЛГБТ), але у різних країнах вони досягли досить відмінних результатів.

Головний рушійний фактор українських ЛГБТ організацій - це Глобальний фонд, який прийшовши в Україну в 2004 році, інвестував більше 347 мільйонів американських доларів, при  цьому левова частка цих грошей дісталась ЛГБТ організаціям, адже ЧСЧ (чоловіки, які мають секс з чоловіками) є однією з груп ризику ВІЛ.

В гонитві за грошима Глобального фонду, більшість ЛГБТ організацій так і не змогли побудувати свою діяльність на основі реальних потреб ЛГБТ ком'юніті. Організації радше орієнтуються на вимоги донора, аніж на ЛГБТ спільноту. Водночас поки громадські організації працювали на ГФ і реалізовували численні гранти, спільнота навчилася жити без участі в громадянському русі.

Зараз, коли настав час Глобальному фонду йти з України, в сектор громадянського руху чекають глобальні зміни, адже грошей (тобто фінансування) ГФ вже не буде, а інших грошових потоків у організацій не має.

Просити у спільноти ресурси для роботи громадських ініціатив, створювати соціальний бізнес, налагодити роботу з великими компаніями - організації просто не вчились, та і навіщо, коли ГФ покривав всі видатки.

Наприклад, в США, будь-яка організація в першу чергу фінансується місцевим ЛГБТ ком'юніті, або членськими внесками чи через соціальний бізнес. Часто, коли ЛГБТ організація тримає невеличкий бар або ресторан, куди ходить вся ком'юніті міста, а прибуток йде на роботу організації.  Американська адвокатська організація HRCзбирає в рік більше 1 млн. доларів членськими внесками. 

Але це складна і копітка робота, адже вона вимагає від організації декількох принципових речей:

1.                Максимальної відкритості і прозорості організації, публікації щорічних звітів;

2.                Можливість місцевої ком'юніті впливати на стратегію організації, обирати лідера;

3.                 Вирішення проблем і запитів місцевої ком'юніті.

Про що говорити, якщо більшість ЛГБТ організацій в Україні не мають навіть веб-сайту? Як вони спілкуються з місцевою ком'юніті? А ніяк, це просто дві окремі категорії буття.

Чому ЛГБТ руху такий успішний в США? Моя відповідь: через те, що ЛГБТ рух був відповіддю на реальний запит місцевої ком'юніті. І саме громада брали активну участь у розвитку своїх організації. Тому навіть тоді, коли Держдепартамент не буде давати гранти організаціям - вони виживуть, адже їх підтримує спільнота. Україні до такої утопії ще далеко. Більша частина ком'юніті в Україні навіть не знає про існування громадських організацій. В цьому в першу чергу винні самі організації, які свого часу повернулись лицем до донора, а до ком'юніті ...  ну самі зрозуміли чим :)

Чи є життя після Глобального Фонду? Звісно є. І ми будемо свідками того, як помирають не конкурентоздатні організації, які не зможуть запропонувати цікавий продукт спільноті (так – так, громадський сектор - це теж бізнес, соціальні послуги – це товар, ком'юніті – споживач). І в той же час з’являться організації нової генерації. Вони знайдуть  шляхи вирішення проблем ЛГБТ спільноти. Громадські організації нової генерації будуть сильними і завзятими, вони зможуть по-справжньому адвокатувати права спільноти, вони будуть відкритими політиками і професіоналами, вони покажуть нові еталонні соціальні продукти.

Головний принцип громадянського суспільства

Ні Європа, ні США не змогли б побудувати ту систему демократії яка в них є зараз без сильного громадянського суспільства. Ніколи б держава не займалась правами ЛГБТ чи інших груп людей без тиску і адвокації організацій. Адже держава за своєю суттю -  бюрократична і диктаторська машина, вона зажди прагне звузити права і свободи громадян, а от свої права розширити. І саме роль громадянського суспільства - виступати тим адвокатом, який постійно апелює до держави і виборює права для своїх клієнтів.

В Україні цей принцип працює недостатньо. Щоб запустити цей процес потрібно два фактори:

1.      ЛГБТ спільнота повинна зрозуміти, що вона мусить сама платити організаціям за відстоювання своїх прав, звісно, не зажди потрібно давати гроші, це можуть бути і інші ресурси: написання офіційних листів чи банальна річ - взяти участь в акції протесту. Це важливий принцип: хто платить - той і музику замовляє.

2.     ЛГБТ організації повинні навчитися комунікувати зі спільнотою, звітуватися перед нею, вивчати її потреби, працювати над вирішення  реальних проблем ком'юніті.

Я вірю в те, що через декілька років ми будемо свідками зовсім інакшої картини в громадянському суспільстві ЛГБТ руху. І ми матимемо декілька потужних адвокаційних і сервісних ЛГБТ організацій, які будуть реально боротись за права ЛГБТ в Україні. Водночас, спільнота повірить в свої організації, навчиться їм довіряти, допомагати і працювати.

Богдан Глоба, виконавчий директор ВБО «Точка опори»

Рейтинг
3.4615384615385
Ваша оцінка
Підписуйтесь
на наші акаунти