379
Збочення - це бути геєм, але жити з людиною протилежної статі, силувати себе до «правильної сім'ї

Збочення - це бути геєм, але жити з людиною протилежної статі, силувати себе до «правильної сім'ї

— Ірена Карпа

Ірена Карпа - одна з небагатьох творчих особистостей в Україні, хто жодного разу не змусив засумніватися у своїй прихильності до питання прав ЛГБТ. У світлі історії навколо неприйняття відкритого ЛГБТ-активіста у члени партії, яку Карпа разом з іншими відомими особистостями активно підтримувала, вона погодилась прокоментувати, як цю історію, так і взагалі дражливе питання дискримінації ЛГБТ в нашій країні.

Збочення - це бути геєм, але жити з людиною протилежної статі, силувати себе до «правильної сім'ї

Ви активно підтримували "Демократичний альянс" перед виборами у Київраду. Чи чули Ви про історію із неприйняттям до їх лав ЛГБТ-активіста і як взагалі ставитесь до цієї ситуації?

Не чула, але бачила пост Гацько про те, що він має бажання прояснити те непорозуміння. Він точно на гомофоба не схожий. Це моє враження. Але коментувати ситуацію не можу, бо не в курсі.

Чи часто Ви підтримуєте політичні сили і чи вважаєте, що існує певна відповідальність за те, що підтримуючи певну партію, автоматично починаєш бути залежним від всіх їх позитивних і негативних кроків?

Підтримую вкрай рідко, і лише тих, хто щось варте зробив.

Після конфлікту із ЛГБТ «Демократичний альянс» наголошує на тому, що вони християнсько-демократична партія і це нібито є однією з головних причин, чому відкритим ЛГБТ не місце в їх партії. Чи знали Ви раніше про їх християнський уклін і чи вважаєте це аргументом?

Я антиклерикалка і буддистка. Я за свободу кожної людини. Силу, котра дискримінує інших людських істот за будь-яким критерієм, включно з релігійним чи сексуальним, вважаю для себе неприйнятною. Бог є любов, це якщо йти до витоків того ж новозавітнього християнства. Тому хай ідуть в с**ку всі, хто ставить моральні, людські, спекулятивні критерії вище за божественну любов.

Як Ви думаєте, чи потрібно ЛГБТ-спільноті в подальшому співпрацювати з українськими політичними силами, які намагаються оминати питання ЛГБТ? Чи такі резонансні факти змусять політиків виробити стратегію щодо ЛГБТ? Чи краще створювати, як вважає Положинський, свою партію?

Якщо що, я вашу партію підтримаю. Але боюся, суспільство в нас не доросло ще до потрібного цивілізаційного рівня толерантності. Адекватна сучасна політсила повинна включити в програму відстоювання рівності для ЛГБТ. Громадянин - це громадянин. Всі ми рівні, винятків нема. Співпрацювати слід із тими, хто вам близький. А конфлікти - так - слід обговорювати. Тільки в пошуках консенсусу можна дійти порозуміння.

Багато хто каже, що питання прав людини, а тим більше прав ЛГБТ наразі неактуальне, бо війна, економічні проблеми тощо. А Ви як вважаєте?

Питання прав людини за будь-яких обставин повинно бути пріоритетним. Це очевидно.

Яким чином Ви прийшли до того, що геї - це нормально? Чому, на Вашу думку, до цього не можуть прийти навіть деякі геї з відомих селебріті?

Ох, якраз до геїв, що не можуть зробити камін-аут, в мене дуже багато питань. В Парижі був мер гей, в Берліні теж, якщо не помиляюся. У мужиків вистачало яєць і достоїнства з'являтися на офіційних прийомах зі своїм партнером.

Тобто одна з проблем в тому, що в нас дуже мало відкритих геїв?

Це норма в цивілізованому світі. Збочення - це бути геєм, але жити з людиною протилежної статі, силувати себе до «правильної сім'ї», бо «що ж люди скажуть». В таких штучних шлюбах навряд чи хтось буде щасливий і зреалізований, хіба що матимуть внутрішню домовленість про вільні стосунки. Я не знаю, чому геї для мене це нормально. Може, я знаю статистику? Може, вроджені й набуті типи сексуальності трохи вивчала?

А взагалі-то, це так само нормально, як дощ чи дерева, чи бути українцем, чи пити воду. Всі люди різні і якщо хтось на тебе не схожий, нічого верещати і піднімати пил навколо себе: сиди себе пильнуй.

Ви знаєте гей-френдлі політиків в Україні чи інших селебріті, які позитивно налаштовані щодо питання ЛГБТ і кого б Ви могли до них зарахувати?

Важко сказати щодо публічних людей. Я не моніторила. Точно Каша Сальцова, Іра Славінська, це мої знайомі. А так то питайте в інших напряму. Люди в принципі бояться торкатися табуйованих тем, «кагбе чєво нєвишла». В мене гуманітарна освіта, нас завжди вчили аналізувати, оглядати панорамно, приймати різні перспективи. А ті, хто оминають, або боягузи, або недостатньо освічені, щоби пояснити свої погляди.

Якщо суспільство і політики кажуть: «Мовчіть про свою орієнтацію, ми не питаємо у вас «хто з ким спить»». То чи є в Україні в такому випадку дискримінація? Чи вона виникає лише у активного прошарку населення, який бореться за свої права, незалежно від сексорієнтації?

Дискримінація - це така штука, яку на своїй шкурі люди відчувають. Це у вас питати треба. Назагал дискримінаційне ставлення є. Якраз через те замовчування чи ставлення, як до чогось непристойного. Та ви жарти по телевізору гляньте… Ніде в Європі такого нема вже давно, а якщо деколи і є (бо жарти нижче пояса веселять у всі часи), то явно без агресії й гомофобії, як у нас.

В контексті дискримінації повернусь до "ДемАльянсу": молода демократична партія, зі слів її лідера, "не має позиції" щодо доцільності внесення ознак "сексорієнтація" і "гендерна ідентичність" в антидискримінаційне законодавство. Як Ви думаєте - це коректно і чи можуть вони в такому випадку називатись демократами?

(після паузи - авт.) Я смикнула Гацька, звісно ж, бо завжди треба знати дві сторони конфлікту. Прокоментував приблизно так: "Не можна плутати лібералізм із демократією". І сказав, що хлопцеві було відмовлено не через його причетність до ЛГБТ, а через те, що в ДА і у хлопця різні політичні погляди. І що багатьом гетеросексуалам теж відмовляли, і кожен мав свою причину ображатися.

Як на мене, то ЛГБТ справді має створити свою політичну силу: серед вас така кількість високих професіоналів, що проблем із цим не буде, радше навпаки, вам ще й будуть заздрити. Чудово, аби хтось із уже розкручених політиків зробив камін-аут - цікаво, хто й коли наважиться на таке. Гацько, доречі, заперечив їх християнську зацикленість. Це так, до переднього питання.

Замальовка мила: вчора купила дітям дві ляльки Winx. 3-річна донька взяла їх гратися - ляльки у неї цілувалися, так "по-дорослому". Для мене це цілком нормально - я в жодному разі не акцентую, що у принцеси має бути принц. Хочуть цілуватися в дитини дві принцеси - то вже їх, приватна принцесяча справа, чи не так?:)

На завершення трохи відійдемо від теми. Скажіть, який Ви винесли для себе висновок з того, що трапилось в Україні за останні півроку і чи відчуваєте, що ми рухаємось в правильному напрямку?

Ми тут всі навчилися стояти пліч-о-пліч, коли йдеться про захист нашої свободи: українці, євреї, росіяни, гетеро- і гомосексуали, християни й атеїсти, мусульмани й буддисти, татари і білоруси. Важливо не втратити цю єдність і вміння швидко консолідуватися проти чергового узурпатора. Міняти країну на рівні низовому - створюючи територіальні громади й тиснучи на чиновників на всіх рівнях. Вони у нас на службі, а не навпаки. А енергію болю - від втрати тих, хто не поїде цього літа до моря, не поведе дитину в садок, не захохається, не постаріє, не буде пити пиво на футболі, не підійметься в гори, не побачить країни, якою вона стане через двадцять років - так от цю енергію горя треба перетворити в енергію стрибка.

Розмовляв Максим Івануха

Підписуйтесь на аккаунт Національного ЛГБТ-порталу України в ВКонтактеTwitter і Facebook: в одній стрічці - все найцікавіше з ЛГБТ-життя України та світу.

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти