576
Тема захисту прав ЛГБТ-спільноти нині є не менше обговорюваною, ніж раніше тема двомовності України

Тема захисту прав ЛГБТ-спільноти нині є не менше обговорюваною, ніж раніше тема двомовності України

— Григорій Немиря

Народний депутат чотирьох скликань парламенту, колишній віце-прем'єр в другому уряді Тимошенко, Григорій Немиря більшу частину своєї політичної кар’єри присвятив євроінтеграційним процесам України.

Тема захисту прав ЛГБТ-спільноти нині є не менше обговорюваною, ніж раніше тема двомовності України

Після перемоги Революції Гідності, у новому Парламенті він очолив один із найважливіших Комітетів, який займається захистом прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Пласт роботи, яку доводиться виконувати Григорію Немирі величезний: від опіки прав вимушених переселенців і до боротьби з дискримінацією. Кожне з питань для нього «на часі» і він не цурається говорити на теми, які мають у суспільстві контроверсійну славу. У зв’язку з новим витком боротьби за включення «сексуальної орієнтації» і «ґендерної ідентичності» в закони і Конституцію, ми розпитали Григорія Немирю, що він думає з цього приводу.

Пане Григорію, Ви є головою Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, розкажіть, будь ласка, яка атмосфера панує в Комітеті відносно заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності? В чому труднощі?

Основні труднощі я бачу в спекуляції темою деякими політиками відносно заборони дискримінації. Водночас, Комітет з питань прав людини на своїх засідання неодноразово підкреслював важливість захисту прав ЛГБТ-спільноти.

Ми бачимо, що суспільство стало більш зрілим і бажає змін у сфері прав людини. Чи можна це сказати про законотворців?

Ті законодавчі ініціативи, які ми спостерігаємо в новому скликанні парламенту, безумовно є різнорідними – від намагання заборонити аборти до адвокації заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Сподіваюсь, здоровий глузд та пріоритет формування інклюзивного відкритого суспільства переможе амбіції і Україна вийде на новий якісний рівень законодавчої роботи. Депутат при внесенні відповідного законопроекту має керуватися реальними запитами суспільства в царині права, а не поверхневими міркуваннями.

Зараз розробляються зміни до Конституції України, серед яких і зміни в сфері прав людини. Ці зміни передбачали захист від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, але їх виключили через те, що Рада церков України проти. Як Ви вважаєте, чи правильно, що церква може «ветувати» питання щодо захисту прав меншин в Україні?

Україна є світською державою. Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави. У цьому сенсі, звичайно, думка релігійної організації не може бути пріорітетнішою за думку правозахисної організації. Водночас вона так само має право на існування, якщо ми говоримо про демократію. Конституційний процес все ще триває в Україні, і, на мою думку, Робоча група складається з компетентних фахівців, які здатні прийняти виважене рішення. Крім того, не варто забувати, що Робоча група – це дорадчий орган, за зміни голосуватимуть в парламенті. А Президент, в разі незгоди, матиме право вето.

Зараз розробляють Національну стратегію з прав людини. Як Ви ставитесь до цієї ініціативи, чи буде вона дієвою? Чи є шанси, що вона включатиме пункти щодо потреби захисту прав ЛГБТ, оскільки в аналогічних документах Грузії та Молдови це було передбачено?

Національна стратегія у сфері прав людини – це інструментарій суспільного значення, який може спрямувати енергію органів державної влади та громадських організації для імплементації європейських стандартів з прав людини. Я підкреслював це багато разів. На березневих засіданнях Комітету з питань прав людини також відзначив кілька проблемних питань, які мають бути додані до тексту Стратегії. Зокрема, це дотримання міжнародного гуманітарного права, захист прав цивільного населення в зоні військового конфлікту, встановлення відповідальності за військові злочини, посилення парламентського контролю, захист прав корінних народів та ЛГБТ-спільноти. Не варто також забувати, що Стратегія не панацея. Потрібен механізм – План дій і парламентський контроль. Важливим елементом в захисті прав людини буде ратифікація Римського статуту та приєднання до Міжнародного кримінального суду.

В нас є Конституція України, яка теж дуже багато гарантує… Чи є у Вас відчуття, що ця Стратегія буде ще одним документом, який просто існує на папері?

Конституція України є основним Законом держави. Її норми є нормами прямої дії. Тому я не був би таким скептичним в цьому питанні. Тут справа в механізмах реалізації та застосування. Але навіть найкращий закон без політичної волі та відповідної політичної культури не має життєздатності. Політична культура не падає з неба, її формує наш власний досвід – як позитивний, так і негативний.

Український журналіст з Громадського телебачення, Максим Еріставі, вважає, що «зараз у світі фронт проходить між цивілізованим і нецивілізованим світом рівно по правам ЛГБТ». Ви погоджуєтесь з таким твердженням?

Тема захисту прав ЛГБТ-спільноти нині є не менше обговорюваною, ніж раніше тема двомовності України. Дуже часто нею невиправдано маніпулюють, для використання у якості бар’єра чи обмежень. Сподіваюсь, що суспільний діалог і відкрита дискусія та успішний досвід допоможуть подолати ці перешкоди.

Нещодавно Європейський Союз з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі проти Італії, за яким ця країна повинна передбачити для одностатевих пар ті права, які мають гетеросексуальні люди у шлюбі? Якщо будуть судові позови проти України, чи можна розраховувати, що українські законотворці передбачать такі права для одностатевих пар?

Зрілій демократичній державі задля досягнення будь-якої мети немає потреби забороняти одностатеві союзи. Водночас, зрозуміло, що країни можуть мати різні традиції. Проте, оскільки у ЄСПЛ немає механізму щодо примусового виконання рішень, його вердикт ризикує залишитися текстом на папері. Вважаю, що систематичні зусилля Ради Європи, пов'язані з подоланням дискримінації ЛГБТ, могли б у тривалій перспективі виявитися дієвішими, ніж конкретні рішення ЄСПЛ.

Інтерв'ю було опубліковане у першому номері адвокаційного журналу «PRIDE Україна»

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти