115

Аксана Філіпішина: «Можна дослухатись думки мера, а можна і не дослухатись до думки мера і провести Марш рівності»


Уповноважений Верховної Ради з прав людини – це незалежна інституція, що здійснює парламентський контроль за дотриманням прав та свобод людини і громадянина в Україні, напряму працює з порушеннями і сприяє відновленню прав людей в Україні. Серед широкого кола питань, які є актуальними для Омбудсмена – питання прав ЛГБТ-людей за останні кілька років із абсолютно замовчуваного і маргінального перетворилось в важливе і обговорюване всіма прошарками населення.

Аксана Філіпішина: «Можна дослухатись думки мера, а можна і не дослухатись до думки мера і провести Марш рівності»

Офіс Омбудсмена зробив значний ривок у сприянні визнанню ЛГБТ в Україні повноцінними громадянами і сьогодні залишається на позиціях, що всі люди рівні незалежно від їх віку, раси, статі, віросповідання, сексуальної орієнтації,  ґендерної ідентичності і інших ознак.

Водночас, офіс Омбудсмена залишається невеликим островом толерантності на мапі українських владних інституцій. Парадоксально, але коли Уповноважений ВРУ з прав людини стоїть на засадах рівних прав для всіх без виключення громадян, народні депутати ВРУ з ВО «Свобода» публічно називають ЛГБТ-людей «збоченцями», яким потрібно відмовити у праві на мирне зібрання.

Про те, чому офіс українського Омбудсмена не реагує на подібні висловлювання законотворців, а також про інші аспекти прямих і непрямих утисків ЛГБТ в Україні Національному ЛГБТ-порталу України розповіла Аксана Філіпішина, яка з червня 2012 року є представницею Омбудсмена, начальником Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини.

У відповідях пані Філіпішиної чітко простежувались меседжи до ЛГБТ, які полягали у тому, що спільнота має активніше заявляти про свої права, відстоювати і боротись за них.

Порятунок потопельника – справа рук самого потопельника

В травні були внесені зміни до базового антидискримінаційного закону. Відповідно до його положень офіс Омбудсмена отримав повноваження на звернення "до суду із заявами про дискримінацію з метою захисту суспільних інтересів". Таким чином можна припустити, що офіс Омбудсмена міг би відреагувати на дискримінаційні публічні звернення депутатів ВО "Свобода" і УПЦ. На запитання, чому офіс Омбудсмена не відреагував на дискримінуючу заяву трьох народних депутатів ВО «Свободи», опубліковану на їх сайті, Філіпішина відповіла:

«Це дуже непросте питання. Коли мова йде про пряму дискримінацію – легше. Є факт порушення прав конкретної людини. Тут же, з одного боку в нас є свобода слова, яка так само захищена законодавством. З іншого, у нас є право на повагу до честі і гідності, яке захищається цивільним законодавством і кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своєї честі і гідності, якщо вважає, що вона порушена.  І в нас є питання дискримінації, яке може стосуватися як права на захист честі і гідності, так і права на свободу слова".

"Стосовно заяв, які є на сайті «Свободи» й УПЦ, то прямих закликів до дискримінації вони не містять, а Європейський суд з прав людини, наприклад, у справі, рішення за якою було винесене у 2010 році, не визначає слово «збоченці» дискримінаційним, а лише вважає його використання непристойним та образливим. Тому шансів з цією справою у суді, навіть у суспільних інтересах, небагато".

Після бійки кулаками не махають

Про те, що Марш рівності ЛГБТ 5 липня не відбудеться, офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини дізнався після оприлюднення цього рішення.

«Я знаю, що в нас була домовленість з організаторами Прайду, з приводу того, що якщо їм потрібна буде наша підтримка, то вона буде. До нас ніхто не звертався в період підготовки».

Зі слів Філіішиної можна зробити висновок, що проведення Маршу в будь-якому випадку було б більш позитивним, ніж його скасування:

«Уповноважений реагує чітко на порушення права. Якби відбулося мирне зібрання, під час якого було б порушене право людей у зв’язку з незабезпеченням органами влади в особі правоохоронних органів безпеки, Уповноважений реагував би відповідно до закону. В цьому випадку підстав для реагування Уповноваженим не було».

«Ми не можемо реагувати на міркування, на якісь заяви. Можна дослухатись думки мера, а можна і не дослухатись до думки мера і провести марш. Ми реагуємо на випадок дискримінації чи порушення прав».

Не за двома зайцями

У 2012 році Омбудсмен Валерія Лутковська заявляла, що їй приходять звернення з протилежних таборів, від ЛГБТ і від релігійних общин і що вона не готова стати на сторону однієї з цих груп, тому що, якщо вона це зробить «дискримінація буде в будь-якому випадку».

Сьогодні пані Філіпішина не вагається у цьому питанні і каже, що офіс Омбудсмена однозначно на боці основоположних прав людини, в тому числі ЛГБТ.

«Ви знаєте, я хочу дати абсолютно однозначну відповідь, щоб не було ніяких двозначностей., Уповноважений з прав людини стоїть на захисті прав людини, незалежно від того якого кольору шкіру має людина, яку сексуальну орієнтацію вона має, якого віросповідання є, і таке інше. Її право для нас є найголовнішим. Напередодні Прайд-тижня цього року, коли інформаційний простір був переповнений інформацією про намір його провести, ми жодного звернення від релігійних організацій не отримали. Те, що нам не відправляли подібних звернень говорить про те, що позиція Уповноваженого їм зрозуміла».

На все свій час

«Змініювати 24 статтю Конституції України, там де заборона дискримінації містить перелік відкритих ознак, це не те питання, яке стоїть сьогодні на часі. Більш реальним було б внесення змін до статті 1 Закону про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні, де потрібно включити в перелік ознак заборону дискримінації за ознаками «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність».

Дурням закон не писаний

Аксана Філіпішина нагадала, що питання дискримінації за озаками "сексуальна орієнтація" і "гендерна ідентичність" лежить не лише в площині законодавства, але й стосується рівня цивілізаційного розвитку людей, які мають усвідомити, що ущемлення чиїхось прав є неправильним.

«Я хочу сказати, що питання набагато глибше. В нас настільки багато речей закріплено в законодавстві України, які на жаль не реалізовуються, які не дотримуються. Я думаю, що набагато важливіше досягнути рівня, коли право не порушується навіть без наявності норм. Це більш важливо для кожної конкретної людини, громадянина. Треба суспільство готувати до того, що ця норма має бути. Це інформаційно-просвітницька робота, подолання стереотипів. Я відношусь до питань внесення змін в законодавство обережно, бо є відкритий перелік і кожна розумна людина розуміє, що ця ознака входить до цього переліку . Навіть якщо ми візьмемо інші європейські країни, то кожна країна не так просто прийшла до цих норм. В Україні це питання постало гостро протягом останніх кількох років. Всі країни пройшли через більш триваліший шлях внесення норм в своє законодавство. Це кропітка робота і її не може провести лише Уповноважений, чи Парламент внесенням змін в закони… Має бути поставлена свідомість людей, що це не несе загрози їм особисто, що це не порушує її право і таке інше».

Крапля точить камінь

На зауваження щодо того, чому українська влада не хоче показати громадянам приклад, як це було в Грузії, де «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» внесені в антидискримінаційне законодавство, Філіпішина відповіла наступне:

«Політична воля – це воля не однієї особи. В стінах парламенту це має бути воля 450 депутатів, і тут треба проводити адвокаційну, інформаційно-просвітницьку роботу, зокрема серед народних депутатів. Якщо порівнювати з Грузією, то чисельність її населення дорівнює чисельності Київської обл., а ми маємо 45 млн. українських громадян в країні. Це все ж таки різні масштаби для формування суспільної думки і тому порівняння з точки зору країн не зовсім коректне. Я думаю, що тут мають об’ єднати свої зусилля ті парламентарі, які стоять чітко на позиції підтримки такої ініціативи, офіс Уповноваженого і ЛГБТ-організації – всі вони мають долучитись до вирішення цього питання. Це те питання, коли крапля точить камінь, але крапель має бути більше».

В суді правди не шукають

З приводу реальних випадків дискримінації за ознаками «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» Аксана Філіпішина підтвердила, що цього року від громадян не надходили звернення до Уповноваженого, але вони самостійно моніторять ситуацію. Вона прокоментувала випадок неприйняття відкритого ЛГБТ-активіста Богдана Глоби в члени партії «Демократичний альянс»:

«Там не все так просто було. Був опублікований опис відмови, але не було опубліковано саму переписку. Я на жаль її не бачила, тому не готова прокоментувати. Пан Глоба як фізична особа мав би звернутись до нас за захистом свого права. Він так само має право звернутися за захистом до суду. Уповноважений втручається в процес, коли є випадок дискримінації з боку посадових осіб, органів влади. Тобто стосунки пана Глоби з конкретною партією коментувати важко».

Розмовляв Максим Івануха

Підписуйтесь на аккаунт Національного ЛГБТ-порталу України в ВКонтактеTwitter і Facebook: в одній стрічці - все найцікавіше з ЛГБТ-життя України та світу.

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти