288

Відбулась дискусія про квір та кіно в рамках SunnyBunny


27 жовтня в Кінотеатрі «Київ» відбулась дискусія «Квір та інакомислення в кіно» за участі членів журі конкурсної програми «SunnyBunny», культурних та громадських активістів.

Відбулась дискусія про квір та кіно в рамках SunnyBunny

27 жовтня о 16.00 в залі «Сінематека» кінотеатру «Київ» розпочнеться дискусія «Квір та інакомислення в кіно» за участі членів журі програми "Sunny Bunny", гостей та учасників програми фестивалю, кінематографістів, митців, культурних та громадських діячів, ЛГБТК-активістів. Також до дискусії запрошені представники ЗМІ та студенти.

Журі «Sunny Bunny»:

  • Іван Мадео (Швейцарія), продюсер, сценарист. З 2008 року очолює дві кінокомпанії Contrast Film в Берні та Цюриху. З 2012 є членом Швейцарської спілки кінопродюсерів.
  • Ірена Карпа (Україна), письменниця, з 1999 є лідеркою та авторкою пісень гурту “Фактично самі” (нині “Qarpa”). Її перша книжка з’явилася 2000 року, після чого вона написала близько десяти інших.

Андрій Халпахчі: "Ця програма народилася на нашому фестивалі багато років тому в середині 90-х, вона не була конкурсною. Нам дуже хотілося, після того, як я побачив на берлінському фестивалі велику програму "TeddyBears". Мені дуже хотілося, щоб наша аудиторія, глядачі фестивалю, теж замислилися і знали про проблеми, які існують в усьому світі. Я зростав у 50-ті роки, коли не було багато людей на вулиці чорного кольору шкіри і поява таких людей викликала тикання пальців. Ви знаєте змінилося не так багато в нашій країні, щодо релігійних переконань, кольору шкіри чи сексуальної орієнтації, тому ця програма робиться не тільки для ЛГБТ-спільноти. Мені б дуже хотілося, щоб ви запрошували своїх друзів, запрошували більш широке коло, щоб наші політики і зірки могли прийти і подивитися фільми на цю тему. Щоб вони збагнули, що незалежно від кольору шкіри чи інших уподобань ми всі - люди і потрібно ставитися одне до одного толерантно. Всі ми маємо розуміти, що кожен має право право на вибір", - сказав вступні слова Андрій Халпахчі.

"Я знаю, що серед наших журналістів, місцевих жителів є побоювання прийти, щоб не дай Боже про них щось подумали. У цьому наше завдання розширити коло глядачів, я дуже вдячний всім тим, хто допомагав нам створити цю програму і, запевняю Вас, ця програма не втратила актуальність і ми будемо продовжувати. Я не хочу, щоб ви думали, що такі речі відбуваються тільки у нас, такі речі відбуваються у всьому світі. Я пам'ятаю одну французьку журналістку, вона дружня і відкрита, але кожного разу коли вона знайомила мене з режисером, вона повинна була обов'язково сказати чи він гей, чи єврей. Так ось для мене дуже важливо, щоб і геї, і євреї та всі інші сприймалися, як люди нашого суспільства", - сказав Андрій Халпахчі.

Андрій Халпахчі нагадав, що кожного року фестиваль мав багато проблем: "Багато років ми мали проблеми. Дзвонили мені з різних міністерств, питали чи треба робити цю програму чи не треба. Ми робимо цю програму, але мені було дуже приємно коли одна журналістка запитала Віктора Ющенка - почесного Президента фестивалю та тодішнього Президента України чому він підтримує таку програму? Він відповів питанням: "А ви вважаєте, що геї і лесбійки не є громадянами України?". Ось це потрібно зрозуміти, що всі ми маємо однакові права в цій країні. Я думаю, що програма ставатиме кращою, я закликаю ЛГБТ-спільноту допомагати нам. Треба, щоб людини не соромилися і приходили сім'ями. На мою думку діти 13-ти чи 15-ти років мають про це знати, дивитися і виховувати в собі ставлення до різних людей з дитинства".

Що таке "квір"?

Ірина Карпа: "Якщо свідомо підходити, то це для мене є нормою життя, якось ніколи не було з цим проблем. Пан Халпахчі казав, що треба приводити дітей 13-ти, 15-ти років. Я за те, щоб раніше приводити їх знайомити з цим. Я не дуже люблю цих "закидончиків", що ви захищаєте геїв, а якщо ваші діти прийдуть і скажуть, щоб ви їм сказали? Я б спитала ти любиш її, а вона тебе? Для мене там, де є любов, інше вже неважливо. Я ходжу до церкви двічі на рік, але я не бачу сенсу жити за цими старорежимними філософськими конструкторами, які себе не виправдали. Я своїм дітям, коли читаю казки про принца і принцесу, кажу, що є ще коли два принци. Дітям треба пояснювати мовою, яку вони розуміють. В нашій країні якось мало цікавляться питаннями корупції, але всі переймаються, хто з ким спить. Нещодавно в Люксембурзі пройшло весілля прем'єр-міністра і це віталося общиною міста. Мені реально дивно, коли політики, якимись нещасними спобами доводять, що вони "нормальні". Та по тобі ж видно, чувак і це для мене порнографічно, коли людина стидаються себе. Тому важливо проводити SunnyBunny і приводити своїх дітей та високоморальних знайомих, бо ніщо, як витвір мистецтва, не примушує людину співпереживати. Бо навіть у Німеччині досі багато підлітків скоюють самогубство, бо не знають, як їх прийме родина, друзі та суспільство і про це треба говорити. Через мистецтво простіше це донести. Ці самі суфражистки вибили для нас право голосувати, і те, що жінка не тільки для спальні та кухні і це було не так давно. У Європі зараз трохи далі з цим пішли, в Укрїні ж ми трохи запилися за середньовіччя невидимими гачками, але зміни можливі і мистецтво є тим паравозом, який вперед летить.

Іван Мадео: "Мені дуже подобається слово "квір", можливо це пов'язано з моїм походженням, адже я з німецькомовної частини Швейцарії. Коли ми говорими про квір-кіно, це не тільки про якусь сексуальність чи ідентичність. Для мене важливо не йти за одним рішенням, а побачити, що є дуже велика градація і що  безліч інших рішень. Для мене квіркіноматограф - це можливість побачити все різноманіття. В цьому і є цінність Sunnu Bunny - він дає нам можливість побачити інші погляди та розуміння, наприклад сексуальності".

Повна дискусія доступна в аудіоформаті: 

Підготував Левчук Тимур

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти