489

Які європейські країни мають антидискримінаційну поправку


Які європейські країни мають антидискримінаційну поправку

Народні депутати України ставлять під загрозу отримання Україною безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Так, вони вже декілька разів провалили голосування за антидискримінаційну поправку. Зокрема, частину депутатського корпусу обурюють поняття “сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність” у цій поправці. 

Вони знову починають розповідати про “християнську країну”, “традиційні цінності” і знищення інституту сім’ї, як союзу між чоловіком та жінкою. Дехто з них вбачає в антидискримінаційній поправці підґрунтя для легалізації одностатевих шлюбів. 

“Ця норма веде до інших небезпечних речей, які, я вважаю, в умовах християнської України, є неприпустимими. Наприклад, до одностатевих шлюбів. Я вважаю, що це не є нашою культурою і я не хотів би, щоб у такій культурі виховувалися б мої діти. Я толерантно ставлюся до таких речей, але толерантно у їх приватному житті, а не в Кодексі про працю”, - сказав Дмитро Добродомов, член депутатської групи “Єврооптимісти”. 

Це не розуміння депутатами суті поправки і є головним спотиканням для її прийняття. Адже ця норма гарантує захиста не лише представникам ЛҐБТ-спільноти, а й ґетеросексуалів, які також можуть бути звільнені через свою сексуальну орієнтацію. 

Чому це важливо для Європи? 

Принципи рівності у визнанні гідності та прав людини, а також недискримінації, є основоположними елементами міжнародного права про права людини. Ці принципи закріплені у Загальній декларації прав людини і відтворюються в якості юридично обов'язкових Міжнародних пактах ООН.

У той же час, усі держави-члени Ради Європи (членом якої є Україна) є учасниками Європейської конвенції з прав людини. Конвенція передбачує відкритий перелік підстав у статті 14 про заборону дискримінації, які повторюються в Протоколі № 12 до Конвенції про загальний заборону дискримінації. Відзначимо, що у 1999 році Європейський Суд з прав людини підтвердив, що конвенція забороняє дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.  Хартія основних прав Європейського Союзу включає в себе загальне положення про антідискримінацію в статті 21.1, яка також згадує про сексуальну орієнтацію серед заборонених підстав для дискримінамінації.

Якщо країна бажає бути частиною європейського світу, то вона змушена прийняти антидискримінаційне законодавство. Вимога ЄС є обов’язковою та не унікальна для України – дана вимога ґрунтується на директиві ЕС/78/2000 і є обов’язковою для всіх країн ЄС та країн, що хочуть мати безвізовий режим з ЄС. Більше того, 39 додаток Договору про асоціацію з ЄС містить зобов’язання України впровадити директиву ЕС/78//2000 в українському законодавстві. Голосуючи за цю правку ми виконуємо не лише ПДВЛ, а й Договір про асоціацію з ЄС.

Для прикладу, лише вісім країн Ради Європи не мають ні секторального, ні комплексного антидискримінаційного законодавства, яке стосується сексуальної орієнтації. Серед цих країн - Арменія, Азербайджан, Ліхтенштейн, Монако, Російська Федерація, Сан-Марино, Туреччина і Україна. Жодна з цих країн не мають безвізового режиму з ЄС (Сан-Марино повністю оточена територією Італії, а Монако має лише морський порт, у якому функцію прикордонників виконують представники Франції. В'їзд в ці держави з території Італії чи Франції не вважається покиданням останньої. Таким чином, їхні території де-факто входять до Шенгенської зони - Ред). 

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 5 аргументів заборонити дискримінацію за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю

Ряд держав-членів Ради Європи ухвалили комплексне антидискримінаційне законодавство, яке прямо вказує сексуальну орієнтацію в числі заборонених підстав дискримінації. Це, зокрема, Албанія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Німеччина, Ісландія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Швеція та Сполучене Королівство. Дев'ять держав  (Іспанія, Хорватія, Чеська Республіка, Німеччина, Угорщина, Чорногорія, Сербія, Швеція та Сполучене Королівство) включили пряму згадку ґендерної ідентичності в комплексне антидискримінаційне законодавство.

Сексуальна орієнтація належить до явно заборонених підстав дискримінації в секторальному антидискримінаційного законодавства в сфері працевлаштування та доступу до товарів і послуг в семи державах-членах (Австрія, Андорра, Фінляндія, Латвія, Литва, Люксембург і Швейцарія). Сексуальна орієнтація є явно забороненою підставою дискримінації в секторальному антидискримінаційному законодавстві в сфері працевлаштування, але не згадується у зв'язку з доступом до товарів і послуг, в 11 державах-членах: Кіпр, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Греція, Італія, Мальта, Польща, Португалія і Македонія.

Чи є перспектива прийняття антидискримінаційної правки в Україні? 

Перший раз народні депутати провалили голосування 5 листопада, тоді лише 117 нардепів підтримала цю правку. 10 листопада кнопку “за” натиснули 206 обранців. Наразі, цей законопроект знаходиться на розгляді парламентських комітетів і очікується, що його знову винесуть на голосування протягом цього пленарного тижня. Для ухвалення рішення необхідно мінімум 226 голосів. Тобто, необхідно знайти ще 20 прибічників безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу. 

Оптимізму додає і заява президента. Так, Петро Порошенко сподівається, що встигне переконати депутатів підтримати антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу до голосування, яке відбудеться у Раді в четвер (12 листопада).

"Таймаут, який є у цьому питанні до завтра, я маю використати для того, щоб переконати всіх тих, хто завтра має завершити процес законодавчих змін, які відкривають Україні дорогу в безвізовий режим з Європейським союзом", – сказав він.

Зранку 12 листопада народні депутати вивесіли банер з ЛГБТ-символікою.

Підготував Олексій Сімончук

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти