247

Реформи в Україні повинні впроваджуватися і в питанні ВІЛ


Ми спробували провести оцінку ситуації з питанням ВІЛ/СНІД в Україні

Реформи в Україні повинні впроваджуватися і в питанні ВІЛ

Дуже часто можна почути аргумент не на користь прав ЛГБТ про те, що одностатеві стосунки чоловіків є загрозою не лише для «традиційних сімейних цінностей», але й причиною поширення ВІЛ в Україні. Усі, хто наводить цей доказ забувають, що в найрозвинутіших країнах, в яких на законодавчому рівні закріплена боротьба з гомофобією, не лише йде на спад кількість нових інфікувань, але й життя тих, хто вже є ВІЛ-позитивним є лише новим етапом у житті, коли ти маєш більше дбати про своє здоров’я і про особисте життя. Людина не є вигнанцем, їй не потрібно приховувати свій статус, навіть від ймовірних сексуальних партнерів, людина живе з ВІЛ, а не виживає.

В Україні ситуація на жаль не надто оптимістична. ВІЛ-позитивні люди часто не можуть відкрити правду про себе взагалі нікому, звикають до замовчування, брехні і наражають на небезпеку інших, бояться відкритись. Є звичайно і ті, хто говорить про свій статус. Але чи знайдеться у суспільстві, яке любить когось обмежувати у правах і стигматизувати, значна кількість людей, які не вважають ВІЛ-позитивних приреченими ізгоями, з якими краще не мати справу? Можливо це виклик для прогресивної частини суспільства, привід змін?

Вічна проблема ліків

В Україні склалася критична ситуація із забезпеченням ВІЛ-інфікованих пацієнтів антиретровірусною терапією. Про це неодноразово заявляють активісти різних організацій.  Раніше таку заяву, зробив голова координаційної ради Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом Володимир Жовтяк:

«АРВ-терапія – важливий елемент у зупинці епідемії у зупинці епідемії СНІДу. Для цього потрібно лікувати 90% інфікованих пацієнтів. Тільки так ми можемо зупинити епідемію. В Україні – понад 218 тис. зареєстрованих ВІЛ-інфікованих людей. Лікування отримують трохи більше 63 тис. Згідно із законом України, яким затверджено Держпрограму з протидії ВІЛ/СНІДу до 2018 року, до кінця цього року якісне лікування повинні отримувати понад 85 тис. людей з ВІЛ. Проте на сьогодні ситуація з доступом до лікування ВІЛ-інфікованих громадян залишається критичною. Це пов'язано з низкою чинників – і війною на сході, і частою зміною керівництва МОЗ, затягуванням тендерів, закупівля ліків за непрозорими схемами», – зазначив Жовтяк.

За його словами, через переривання лікування ВІЛ-інфікованих в Україні є високий ризик втрати контролю над епідемією СНІДу.

«Для запобігання перериванню лікування та не допущення нового витка епідемії ВІЛ\СНІДу в нашій країні мережа ЛЖВ двічі терміново закуповувала АРВ-препарати на суму понад 5 мільйонів доларів і передала їх у клініки МОЗ», – додав Жовтяк.

Лікар-інфекціоніст, науковий співробітник Інституту інфекційних захворювань ім.Громашевського Світлана Антоняк наголосила, що доступ до АРВ-терапії дає змогу зберегти життя ВІЛ-інфікованій людині.

«Проводячи АРВ-терапію, важливо дотримуватися кількох правил і головне з них – вона повинна бути безперервною. Це постулат. Для тих, хто перериває лікування, підвищується ризик смерті. Також АРВ-терапія – потужний профілактичний засіб, який не тільки поліпшує стан хворого, а й запобігає передачі ВІЛ-інфекції здоровим людям. Тому важливо надати АРВ-терапію всім, хто її потребує», – наголосила вона.

Позитивні зрушення є.

12 листопада Верховна Рада України ухвалила законопроект №3442 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)". 

Закон забороняє дискримінацію на робочому місці за підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД. Цей закон не може принести миттєві зміни, але він дає чіткий сигнал суспільству, що дискримінація - це від чого потріюно відмовлятися.

Стаття, яку потрібно переписати, щоб уникнути зловживань

В Кримінальному кодексі України діє 130 стаття, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі за «свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини», «зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу», «умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини». Глобальна комісія з питань ВІЛ/СНІДу та законодавства при ООН закликала Україну декриміналізувати статті, які дискримінують ВІЛ-позитивних людей, тим самим сприяючи поширеню інфекції в Україні. 

Стаття – актуальна і потрібно її розширити

Таку думку висловила працівниця туризму Інна,25. Дівчина вважає, що статтю «треба навіть розширити, додати декілька пункті, включити в обов’язковий медичний огляд аналіз на ВІЛ».

Травесті-діва Монро (на фото) теж за радикалізм: «Кожен, хто свідомо та умисно піддає смертельній небезпеці життя іншої людини через зараження смертельною хворобою, повинен бути покараний за всією суворістю!» Вона вважає, що інфікування когось ВІЛ – це теж саме, що «вбивство, тільки більш вишукане».

Культорологиня Ольга не виступає за розширення статті, а просто вважає її актуальною: «Чесно кажучи, це просто росте ногами з моєї особистої підвищеної відповідальності до життя, і я вважаю, що ми завжди несемо відповідальність за свого партнера. Я звичайно не юрист, не можу знати деталі, ступінь покарання і її виправданість, але по суті - згодна. Людина, яка знає, що є носієм за великим рахунком невиліковного захворювання, зобов'язана поставити до відома партнера».

Викладач Олександр вважає, що «будь-яка людина, яка cвідомо ставить здоров'я іншої людини під загрозу, незалежно від статі та сексуальної орієнтації, має бути покараною».

Стаття маргіналізує ВІЛ-позитивних і сприяє поширенню інфекції

Христина,24, не знала про існування статті за «зараження ВІЛ», і вважає, що це «жахливо, бо до уражених людей і без того ставляться вороже».

«Це сильний психологічний тиск з боку суспільства, а тут ти ще й, виходить, винен, що хворий», - каже дівчина.

Гомосексуальність = СНІД – це пережитки минулого і гомофобії

«По-моєму, те, що серед геїв більше ВІЛ-позитивних, то якась муля, пригнана до нас десь з років 80-х, коли вважалося, що геї не використовували презервативів. І тому, відповідно, відсоток заражень був вищим», - каже журналістка Олена.

Дискримінація геїв і її зв’язок зі збільшенням кількості ВІЛ-позитивних

«Підхід такий до геїв чи людей з ВІЛ, як до ізгоїв, нічим не допомагає, а лиш маргіналізує і може погіршити ситуацію – навпаки, мають бути соціальні контакти, просвітництво, доступ до медичних послуг і гідний рівень життя», - вважає громадська активістка Ольга.

Культорологиня Ольга теж бачить зв’язок між дискримінацією уразливих груп і епідемією ВІЛ/СНІДу: «Я впевнена, що дискримінація дійсно безпосередньо пов'язана з сумною тенденцією. і це питання, яке вимагає вкрай серйозного рішення і, в першу чергу, інформаційно-освітнього підходу. Може я перегинаю палицю, але мені здається, що середньостатистичний громадянин України має не зовсім "адекватне" уявлення про питання і ситуацію конкретно в Україні і в цілому в світі».

«Визнання геїв, чи як то правильно сказати, справді могло б допомогти, якщо б не зменшити кількість ВІЛ-позитивних, то хоча б допомогло тим, хто вже заражений», - зауважила журналістка Олена.

Перекладачка Ірина каже, що дискримінуючи групи ризику, українці сприяють поширенню інфекції: «Для мене ВІЛ є хворобою, яка дуже тісно пов'язана із стигматизацією певних груп населення, в тому числі ЛГБТ, СІН тощо. Насправді ж ризик заразитися є у кожної людини, проте дотримання елементарних правил безпеки та повага до себе й іншого дозволить зменшити ризики. В Україні ВІЛ набуває загрозливих масштабів знову ж таки через стигму. Потрібно від цього позбавлятись».

Продавець-консультант Святослав не вважає, що «дискримінація геїв якось з цим пов'язана». На його думку, «кожен має голову на плечах і повинен чинити перш за все як Людина, незалежно від своїх переконань».

«Як на мене, дискримінація геїв на збільшення кількості ВІЛ-позитивних не впливає. Розсудливість не має залежати від орієнтації. Захищеність контакту - це вибір свідомої людини», - такої думки притримується викладач Олександр.

Юлія, яка працює з ВІЛ-позитивними теж не вбачає «особливого зв’язку» між утиском прав геїв і поширенням ВІЛ: «Не бачу особливого зв'язку між дискримінацією геїв і збільшенням кількості позитивних. Дискримінуючи таких людей, ми просто отруюємо їм життя, кожному з них особисто. Але є й інші шляхи передачі інфекції, які впливають на статистику».

ВІЛ-позитивний і гей

В Україні

Ігор (ім’я змінене) вже понад 10 років живе з ВІЛ. Він став ВІЛ-позитивним приблизно у 30 років. Але за весь цей час він жодного разу не приймав АРВ-терапію. Чоловік не скаржиться на здоров’я, тому що завжди був трішки «хворобливим».

За словами Ігоря, він заразрився через незахищений анальний секс. «Це саме був неадекват з моєї сторони, вдруге бачачи хлопця піти до нього на вечірку», - розповідає він.

Хлопець, який його інфікував, збрехав йому про свій статус або ж не знав сам, що є «позитивним»: «Він навпаки запевняв, що чистий… Згодом, коли я мав що йому повідомити - він зник з поля зору».

Після цього разового сексу, чоловік більше ніколи не бачив того, хто його інфікував.

«Я став тоді на облік, розповідав лише можливим сексуальним партнерам», - каже Ігор, якому знадобилося три місяці, аби змиритися з фактом своєї «позитивності».

«Стан за результатами аналізів був задовільним, тож ніхто не вважав за потрібне, а потім я сам змінив ставлення до цієї проблематики. Суб'єктивно - не уявляю себе прив'язаним до ліків, - це ніби до інвалідного візка. Не можна дати страху опанувати тобою - от тоді дійсно капець», - каже чоловік, який відмовився приймати АРВ-терапію.

«Страх невідворотньої близької смерті - це перше, що керує поведінкою. Друге - абсолютне несприйняття суспільства, тобто друге - це суспільна ізоляція, неможливість «сповіді», навіть якщо ця ізоляція відбувається у голові людини і не підкріплюється прямими утисками», - розповів чоловік про те, з якими труднощами стикається ВІЛ-позитивна людина в Україні.

За кордоном

Українець Антон (ім’я змінене) незважаючи на те, що проживає в Італії, бажає залишатись анонімом, розповідаючи про свою історію інфікування ВІЛ. Це трапилось вже в Італії, куди він приїхав до мами, яка там перебувала на заробітках.

«Дізнався (про ВІЛ. - авт.) 4 роки тому, у мене почалися проблеми зі здоров'ям і я пішов до лікарів на повне обстеження, ось так і дізнався. Це не були особливі проблеми зі здоров'ям, просто часто почав хворіти ангіною», - розповідає хлопець.

Хлопець спокійно сприйняв свій ВІЛ-позитивний статус: «Ніяких емоцій не було. Коли прийшов додому була паніка, та всього хвилин 15, закурив 2 сигарети заспокоївся і все. Заліз в Інтернет, почитав трішки, порозмовляв з людьми. Якогось стресу чи страху не було. Не знаю чому».

Першою, кому він розповів про своє інфікування була його мама: «Це була мама, в принципі тільки 4 людини про це знають. Мій колишній, мама, ти і мій теперішній».

«Хоча вини його тут немає. Я знав що він позитивний, до того як зустрічатися з ним. Я просто відчував себе комфортно з людиною, думаю так, що це і є кохання», - каже Антон, який знав, що зустрічається з ВІЛ-позитивним.

Почав приймати АРВ-терапію одразу після зараження: «Я зразу як дізнався почав приймати. У мене хронічні проблеми з кров’ю були, тому мені швидко стало погано. В мене впали клітини, які згущують кров... От і прийшлось їх піднімати. Десь рік пив ATRIPLA».

На даний момент хлопець вже рік нічого не приймає, кожні три місяці проходить обстеження і ВІЛ на даний момент не виявляють в його крові. Він зустрічається з ВІЛ-негативним хлопцем.

«Я ніколи не жалкував про це, я любив, я був щасливий. Я продовжую жити, в мене хороше життя, у мене є людина, яка мене підтримує, друзі», - сказав задоволений життям ВІЛ-позитивний Антон.

Якщо Ви бажаєте швидко і безкоштовно здати аналіз на ВІЛ, скористайтесь сервісом FriendlyDoctor.org, який дає можливість пройти безкоштовний анонімний тест на ВІЛ, ви можете прийти разом з парнером. З 1 по 15 грудня 2015 року в Києві FriendlyDoctor оголошує акцію до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом! Кожному ЧСЧ (чоловік, який має секс з чоловіками), який пройде тестування на ВІЛ - засіб профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом!

1 грудня світ відзначає Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом. Кожній людині, яка ще не визначилась зі своїм ставленням до ВІЛ/СНІДу чи людей, які є інфікованими, варто пам'ятати, що це давно не питання лише людей, що вживають інєкціїні наркотики, геїв, працівників секс-бізнесу - в Україна 52% нових випадів інфікування припадають на гетеросексуальний секс. ВІЛ/СНІД має бути частиною життя кожної свідомої людини, яка готова бути захищеною чи захищати інших від упереджень, незнання і безвідповідальності. Ми повинні дбати про себе та тих кого ми любимо.

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти