728

Пам'яті українського правозахисника і ЛГБТ-активіста Андрія Слободянюка


Пам'яті українського правозахисника і ЛГБТ-активіста Андрія Слободянюка

Сьогодні виповнилося б 33 роки знаковому українському громадському активісту борцю за права і свободи людини, який родом з Вінниці, Андрію Геннадійовичу Слободянюку.

Він передчасно помер у Франції 17 вересня цього року після тривалої і важкої хвороби, не витримавши наслідків життєво необхідного оперативного втручання.

Андрій народився 2 грудня 1982. У середині нульових по Україні прокотилася хвиля ґей-активізму, яка торкнулася покоління 80-х і піднесла на гребінь ЛГБТ-руху багатьох небайдужих хлопців і дівчат, що прагнуть змінити українські реалії до найкращих показників. До числа таких громадських активістів належав і Андрій. 6 червня 2006 спільно з правозахисником Андрієм Федосовим (також нині покійним)  він заснував Вінницьке обласне відділення Гей-Форуму України - першої на той час ЛГБТ-організації із всеукраїнським статусом.

Рухомий бажанням змінити світ навколо себе на краще, виступити без прикриттів у боротьбі за права людини і соціальний комфорт для ЛГБТ, Андрій став 154-м індивідуальним членом національного Гей-Форуму. Саме завдяки зусиллям Андрія та його сподвижників, Вінницьке гей-співтовариство, яке десятиліттями існувало в підпіллі через переслідування і упередженого відношення, набуло не лише громадську видимість, а й отримало офіційні представницькі органи.

У грудні 2007 року Андрій Слободянюк не побоявся зробити яскравий публічний камінг-аут в якості на українському телеканалі «НТН» в ході ток-шоу «Наші», на якому розбиралися проблеми гомосексуальності. Вчинок Андрія справив справжній фурор в його рідній Вінниці, де його знали перед тим як непримітного, але чесного і акуратного працівника у сфері бухгалтерського обліку.

У 2010-му Андрій Слободянюк разом зі своїми однодумцями Андрієм Музичко і Стефаном Таралло заснував і очолив Вінницьку міську благодійну організацію «Радуйся Життю», якою керував спочатку фактично, а потім номінально до самої своєї смерті, тобто більше п'яти років. Організація Андрія Слободянюка «Радуйся Життю» поряд з Благодійним фондом «ВАЛЕАНДР» протягом декількох років виступали провідними регіональними ЛГБТ-організаціями українського Поділля. Андрій Слободянюк спочатку наполіг на тому, що основною метою створеної ним організації було визначено «здійснення благодійної діяльності, спрямованої на формування здорового способу життя і толерантності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб».

В якості громадського активіста Андрій брав участь у ряді великих заходів українського ЛГБТ-руху, а тому числі III Національної конференції ЛГБТ-руху та ЧСЧ-сервісу України «Стратегія та єдність» (червень 2010 року).

Будучи не просто представником ґей-спільноти, а й одним з його публічних лідерів, Андрій Слободянюк піддається ряду ризиків для свого здоров'я, благополуччя і безпеки. Крім того, впродовж довгих років Андрій боровся з муковісцидозом - спадковим генетичним захворюванням, яке призводить до суттєвих порушень функції дихання. На тлі такої особистої ситуації Андрій звернувся в 2013 році до влади Французької Республіки з проханням про притулок, яке було йому надано. Оселившись у Страсбурзі, Андрій направив свої зусилля переважно на моральну підтримку інших вихідців з України, а також на протидію прогресуючої хвороби.

Андрія не стало 17 вересня 2015. Розповідає людина з числа його близьких, Олена Чухнова: «Сьогодні я скажу слова, яких ніколи не хотіла б вимовити. Я досі не в силах в це повірити ... Андрія більше немає. Він пішов цим ранком. Тепер йому ніколи не буде боляче. Андрій боровся за своє життя більше 80 днів. Тепер немає сенсу приховувати, що операцію [з трансплантації обох легких] йому зробили ще 25 червня. Операція пройшла дуже важко і відновлення відбувалося ще складніше. Найближчі його люди, які знають про операцію, сподівалися, що він ось-ось зміцніє, повернеться сюди [в соціальні мережі] і розповість вам сам про операцію. Це була його мрія, і ми тримали слово, дане йому. Коли через два місяці стало зрозуміло, що він ще не скоро зможе повернутися сюди, ми повідомили про його операцію. Андрій ніколи не хотів, щоб його жаліли. А ще він завжди приховував, коли йому було дуже важко. І тільки за його постами тут ті, хто його дуже добре знав, могли зрозуміти це. Тому і у випадку з операцією він був проти, щоб було відомо, наскільки йому важко.

Він хотів повідомити тільки радісні новини. Так уже сталося, що після операції почалися ускладнення одне за іншим. Він тримався дуже мужньо, боровся з усіх сил. Сьогодні вранці його не стало ... Я не знаю, коли я зможу прийняти це і змиритися з такою втратою. Він мій справжній друг. У нього було стільки планів на майбутнє, він багато про що мріяв. Я вірила в нього до останньої хвилини. Для мене він завжди буде живий. Незримо буде поруч. Просто тепер він буде в іншому, паралельному вимірі, там, де немає болю, де дихається легко, там, де він буде щасливий, де зустрінеться з друзями, яких одного разу втратив. Ти назавжди в моєму серці, Андрюша ».

Каже Святослав Шеремет, лідер Гей-Форуму України: «Мій сподвижник Андрій Слободянюк був сильною особистістю, володів необхідними для активіста рішучістю, ініціативністю, умів підтримати інших у важку хвилину. Його життєвим кредо була фраза "Радуйся життю": він радів сам і заражав своєю радістю і любов'ю до життя інших. Згадую його нескінченні анекдоти, якими він був здатний розвіяти найпохмурішу і гнітючу обстановку ... Відкрито виступити співзасновником ґей-організації на провінційному рівні в Україні середини нульових - це багато коштує. Внесок, зроблений Андрієм у розвиток ґей-руху на українському Поділлі, назавжди увійшов в історію громадянської боротьби за права і свободи людини для ЛГБТ в Україні. Андрій живе в наших серцях і молитвах».

 
Прес-служба Гей-форуму України

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти