460

Права людини «не на часі»?


У Кодекс законів про працю України внесли до дискримінаційних ознак ще й ознаки «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність» (СОГІ)

Права людини «не на часі»?

У Харкові вбивство гея визнали пом’якшувальною обставиною, у США вперше прийняли на роботу трансгендерну жінку, а двоє українців-геїв одружилися…

До Міжнародного дня з прав людини саме час зробити огляд – як дотримувалися (читайте – порушувалися) права людини упродовж року щодо ЛГБТ-спільноти. 

Стратегічна перемога. Єдина

Експерти визнали: безсумнівною перемогою у сфері прав людини є внесення дискримінаційних ознак СОГІ у Кодекс законів про працю. Це чи не… єдина стратегічна перемога у 2015 році. По-перше, на законодавчому рівні визнали наявність «сексуальної орієнтації» та «гендерної ідентичності», по-друге, чи не найважливіше – вивели з тіні ЛГБТ-спільноту. До того – для держави лесбійки, бісексуали, геї, трансгендерні люди… не існували.

Назвати це усвідомленим кроком українського політикуму – сумнівно. Ця стратегічна для прав людини поправка була прийнята не без тиску громадськості та міжнародних структур, зокрема, в рамках Плану дій щодо лібералізації візового режиму та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Якщо українська держава прагне дотримуватися курсу євроінтеграції, то права, зокрема ЛГБТ, мають бути гарантовані й захищені. Саме така риторика лунала упродовж цього року.

Світлана Заліщук, Мустафа Найєм та Богдан Глоба перед прийняттям антидискримінаційної поправки

Натомість… КиївПрайд на межі зриву, в Одесі взагалі під забороною, а в українському парламенті лиш жменька депутатів, такі як Сергій Лещенко, Світлана Заліщук чи Катерина Лук’янова, відкрито виступили на підтримку ЛГБТ.

За поправку в Кодекс законів про працю більшість депутатів голосувала швидше тому, що так сказала партія й була політична воля президента. Сам Петро Порошенко закликав Верховну Раду ухвалити закон про заборону трудової дискримінації. Він пояснив особливо цнотливим: поправка стосується винятково трудових правовідносин і ніяк не зачіпає питання сім'ї та шлюбу. 

Компроміси, компроміси, компроміси...

Утім, Мін’юсту й президентові забракло лояльності, коли перший розробляв, а другий підписував Національну стратегію у сфері прав людини. Про ЛГБТ – там ні слова.  

«Якщо відверто, це компромісний документ: не все, що пропонували, увійшло в остаточну версію Стратегії. Однак це "щось" - і можна з ним рухатися далі», - прокоментував виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. 

Держава цією Стратегією визнала, що в неї є проблеми у сфері прав людини, і вже це можна назвати «дорослим кроком», вважає експерт. 

Хоча чи по-дорослому прибирати з тексту Стратегії, затвердженого з громадськістю, ту частину, що стосується всіх ознак, за якими можуть дискримінувати, зокрема, «за ознаками громадянства, віку, інвалідності, мови, етнічного походження, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності тощо»? Натомість лишати загальні фрази, які мають суто декларативний характер?

До слова, процес розробки Стратегії затягнувся, й сам документ прийняли через півроку після визначеного строку – у серпні 2015 року. Якраз саме зараз, у грудні-місяці, мав бути затверджений План дій, куди, обіцяли, внести «дражливі питання» щодо заборони дискримінації за ознаками СОГІ. Однак про План дій досі… ні слуху, ні духу.

Марш для сміливців

Уже класикою жанру стала відповідь мера Києва Віталія Кличка, чому не слід проводити в столиці КиївПрайд2015: «Сьогодні, коли на сході України триває війна, проводити масові заходи, які до того ж мають неоднозначне сприйняття в суспільстві, не на часі. У нас зараз один ворог – військова агресія на сході».

На що організатори відповіли гаслом запланованого Маршу рівності: «Права людини – завжди на часі». Публічно проведення Прайду підтримали письменниця і телеведуча Лариса Денисенко, письменниця Ірена Карпа, радіоведуча Ірина Славінська. 

 Не бачив підстав для заборони КиївПрайду2015 й сам президент України Петро Порошенко, прокоментувавши напередодні: «Я ставлюся до цього як християнин і як президент-європеєць, вважаю, що це абсолютно об'єднані поняття». Однак приєднатися до ходи не виявив бажання.

Фото: Deutsche Welle

До слова, потрапити на сам Марш рівності було не так просто. Із заходів безпеки організація КиївПрайд тривала за наглухо зачиненими дверима.

Утім, конспірація Прайду не тільки підігрівала інтерес до очікуваного заходу, а й підвищувала градус агресії з боку радикально налаштованих осіб. Більше того – нагнітала страх. Так, отримавши напередодні пізно ввечері довгий список порад, в учасника просто не залишалося часу до підготовки (наприклад, подбати про лимонну воду в разі ушкодження очей сльозогінним газом). 

Дехто втрачав і мотивацію розбиратися, у чому ж головна ідея Прайду? Наприклад, коли автобус із журналістами запізнився… на сам Марш. Журналістам нічого іншого не залишилося, як розпитувати в очевидців, що сталося, і висловлювати своє невдоволення...

КиївПрайд не пройшов спокійно. Попри те, що міліція стояла тісним кільцем, з десяток агресивних молодиків зуміли перетнути кордон й напасти на учасників. Серйозно постраждав правоохоронець.

Нападників ізолювали. Утім, після завершення ходи, по суті, все тільки почалося. Агресивні молоді люди відстежували учасників на сусідніх вулицях, біля метро... Серед постраждалих були випадкові перехожі, які не брали в Прайді участі.

Що ж до ПрайдОдеса – його проведення було взагалі з нульовими шансами. Офіційна причина – футбол, мовляв, у ці дні очікувалося прибуття великої кількості футбольних вболівальників, і ніхто з правоохоронних органів не міг гарантувати безпеку. Для порівняння: у Празі відбувся Прайд за участі 35 тисяч осіб, хоча самі чехи не вважають себе толерантною нацією. 

Гомофобія як підстава для виправдання злочинів

Упродовж цього року ЛГБТ-активісти неодноразово говорили про радикалізацію суспільства та підвищення рівня гомофобії. А про захист своїх прав годі сподіватися, якщо сексуальна орієнтація є підставою… для пом’якшення вироку для суддів.

Нещодавно Харківський районний суд призначив мінімальне покарання (8 років ув’язнення) для вбивці, від чиїх рук загинув 26-річний хлопець-гей. Під час досудового слідства цю справу взагалі хотіли представити, як «побутову». 

Фабула справи: студент познайомився з жертвою в інтернеті та домовився про зустріч у нього вдома. Злочинець наніс двадцять ударів ножем та викрав з квартири хлопця мобільний телефон. 

Харківський суд виніс рішення, пом'якшивши покарання через «відношення вбивці до вчиненого злочину, його ініціативи та мети для знайомства з потерпілим та кількості тілесних ушкоджень». 

Як прокоментував директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, фактично суддя вказав, що якщо ти вбиваєш людину за ознакою ненависті до ЛГБТ-спільноти, то можеш розраховувати на досить м’яке покарання.

«Виникає логічне запитання: у нас гомофоби працюють і в судовій системі?», - зауважив юрист.

Чимало експертів стверджують, що правоохоронці не хочуть розслідувати злочини, скоєні на ґрунті ненависті.

Оскільки це ніяк не покращує їхню статистику, не підвищує показників, а тим більше не позначається на їхній зарплаті. А такий підхід фактично дає сигнал – бити й дискримінувати ЛГБТ можна. Покарання не буде.

 Про що свідчить ще одна резонансна справа – підпал кінотеатру «Жовтень» через трансляцію в ньому фільмів про ЛГБТ під час фестивалю «Молодість».

Так, адвокати побудували захист обвинувачених на тому, що, кидаючи димові шашки, їхні підопічні висловлювали «свою громадянську позицію». Яка киянам, до речі, коштувала матеріальних збитків на кілька мільйонів гривень.

Цього ж року відреставрований «Жовтень» відмовився в локації фестивалю «Молодість»: формальна причина – неузгодженість фест-програми. У кулуарах подейкують, що дирекція кінотеатру просто побоялася.

Квір-сім’ї – поза українським законом

Одна з гучних подій у сфері прав людини в 2015 році сталася у США. Верховний суд прийняв вердикт, який гарантує право на одностатеві шлюби на території країни. Двоє українців геїв вирішили скористатися такою можливістю й укласти шлюб у Нью-Йорку. Бо як українські громадяни у своїй державі їхній союз поза законом. 

Попри це хлопці вдягнулися в розкішні костюми кольорів українського прапору й почувалися щасливо. Тепер принаймні в тих країнах, де визнані одностатеві шлюби чи реєстроване партнерство, їхня сім’я може почуватися більш захищено.

Цього року і в Україні відбулася перша реєстрація квір-шлюбу. Це стало можливим тільки тому… що по паспорту транссексуальна жінка все ще залишається чоловіком.  

«Спочатку ми навіть не зрозуміли – вони виглядали, як звичайна пара. Потім уже, коли подивилися паспорти, то побачили, що чоловік – це наречена, а жінка – це наречений», - коментувала співробітниця київського РАГСу.

З купи інших питань – усе так само залишається неможливим всиновлювати дитину свого партнера чи партнерки, у випадку розлучення батьків діти не мають права бачитися з другим з батьків, успадковувати майно, отримувати аліменти. А в разі смерті біологічного («офіційного») батька чи матері дитина оголошується сиротою. 

Про права дитини держава згадує хіба тоді, коли мова заходить про трансгендерів. Так, відповідно до Наказу № 60 Міністерства охорони здоров’я змінювати стать заборонено, зокрема, якщо є неповнолітня дитина чи відсутнє постійне місце проживання та робота.

Щоб скасувати цю дискримінаційну, на думку транс-активістів, постанову, звернулися до суду. І навіть виграли в першій інстанції. Що саме по собі вже є унікальним явищем для України. Зокрема, в судовому рішенні було вказано: право на гендерну ідентичність є складова частина права на повагу до приватного життя. Однак уже на етапі апеляції «європейське судове рішення» було скасоване. 

Усе також триває репродуктивна дискримінація трансгендерних людей, йдеться, зокрема, про необхідність стерилізації для зміни документів і заборони на усиновлення. 

А що у світі? Медіа на перших шпальтах повідомляють, що адміністрація президента США вперше найняла співробітницю-трансгендера. Жінка отримала посаду старшого менеджера з персоналу.

З театру абсурду

За рівнем абсурду стосовно ЛГБТ Російська Федерація, певно, лідирує. У наш огляд ми включили дві історії, які неймовірно подивували. 

Так, цього року компанії Apple загрожувало призупинення діяльності в Росії або штраф у розмірі 1 мільйона рублів. А справу порушили через… смали в оновленій операційній системі iOS 8.3, які начебто пропагують ЛГБТ-цінності. Заяву в МВС по Кіровській області подав місцевий юрист. Смайлики направили на експертизу до Міжрегіонального бюро судових експертиз.

Також цього року в Росії вимагали в черговий раз заблокувати соціальну мережу «Facebook», але на цей раз причиною стала… ЛГБТ-веселка. Ініціатором звернення до Роскомнагляду став депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга. На думку депутата, запустивши функцію фарбування аватара в кольори веселки, фейсбук порушив законодавство Росії.

Веселковий флешмоб розпочався через прийняття Верховним судом США вердикту, який гарантує право на одностатеві шлюби. Що, очевидно, неабияк обурило «благочестивого» депутата…

Фото: Reuters

До слова, якщо раптом у вас виникла думка, що в Україні є «тільки» дискримінація, розчаруємо: абсурду вистачає. Так, у нашій державі досі донорами крові не можуть бути гомосексуальні чоловіки (діє відповідний наказ МОЗу).

Чи Україна захищає своїх громадян? Трохи цифр. За 2015 рік понад 2 000 представників ЛГБТ попросили притулку у США через переслідування й фізичне насилля. 

Судових справ, де геї, лесбійки, трансгедери чи бісексуали могли б захисти себе, майже немає. А ті, що є, судом не розглядається як гомофонні злочини.

Допоки ж в Україні не буде тисячі судових позовів через дискримінацію – ситуація не змінюватиметься, якось наголосив представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергій Пономарьов. 

За його словами, у вирішенні проблем дискримінації «наша держава не виконує роль локомотива - скоріш вагончика». На жаль.

 

 

 Ірина Виртосу, журналістка Центру інформації про права людини

 

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти