550

Нова поліція: що за привабливою оболонкою?


У рамках реформи МВС 4 липня у Києві розпочала свою роботу нова патрульна поліція. Нові охоронці порядку привертають увагу – із ними хочуть зробити селфі, їх безкоштовно пригощають кавою, в них вірять.

Нова поліція: що за привабливою оболонкою?

Високий кредит довіри – чи не найперше (звісно, окрім форми), що відрізняє нову поліцію від звичної нам міліції.

Які критерії відбору нової поліції, яку муштру їм довелося пройти і чи готові нові патрульні дотримуватися прав людини?

Бадрі Гогохія: «Ми є суспільство – з його думками і упередженнями…»

Поліцейський, командир роти Бадрі Гогохія – син біженців з Грузії. Усе життя прожив в Україні. Батьки за чверть століття так і не змогли повернутися додому в Абхазію, де вони залишили двоповерховий будинок. В Україні вимушені були починати все з нуля.

Хлопець закінчив школу, вступив на філософський факультет Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Після закінчення викладав, збирався писати кандидатську наукову
роботу… Але вирішив піти в поліцію.

«Звісно, зв’язки з Грузією були, я бачив, як розгорталася реформа поліції там: що було до і після реформи. Тож коли я йшов на відбір у Києві, я точно знав, що реформа – це реально», - розповідає Бадрі.

Хлопець переконаний, що нині Україна переживає той критичний момент, коли кожний громадянин, повинен усвідомити, що держава не тільки для нього, а й він потрібен державі.

Для Бадрі «права людини» – не порожній звук. Але й він вчиться на службі, як каже хлопець, застосовувати теорію на практиці. Водночас у нього немає ілюзій, що всі 2000 новобранців стали враз толерантними. «Різні люди є в поліції. Ми є суспільство – з його думками, упередженнями, страхами. Ми ж не з космосу прилетіли… Однак коли ми вдягаємо форму, то будь-яку ситуацію ми намагаємося розглядати з точки зору закону.

Наприклад, сьогодні збираються представники ЛГБТ, завтра – активісти захисту тварин, післязавтра – футбольні фанати, а ще післязавтра – Майдан, кредитний Майдан... І якщо «працювати», опираючись лиш на власні переконання: тут я підтримую – тоді піду на роботу, а там я не підтримую – тоді не піду... Так діло не робиться. Якщо людина має право – ми повинні захищати, не зважаючи на те, як ми особисто ставимося до їхніх переконань. Потім, коли будеш без форми – ти маєш право висловити свою думку», – розмірковує Бадрі.



Бадрі Гогохія як командир роти опікується ще й сорока поліцейськими. Каже, що за них «головою відповідає»: за їхнє здоров’я, психологічний стан, чи готові заступати вони на службу тощо. За місяць напруженої роботи відчувається і велике навантаження,  і тиск від високих очікувань людей. 

«Коли ми тільки їхали на площу для присяги, нам зовсім незнайомі махали руками, зупиняли, просили сфотографуватися. Нас вітали, наче президентський кортеж – така увага суспільства. Сказати, що ми виправдали – не можу, дуже маленький термін. Але вже зараз я бачу, як люди готові нам допомагати: як вони спокійно реагують, коли їх запрошуєш бути свідком чи понятим. Звісно, є й такі, що взагалі ані про нас, ані про реформу МВС не чули…», - каже Бадрі.

Поліцейський пригадує ситуацію, коли вони зупинили машину, водій якої перетнув подвійну суцільну смугу. «Ми пояснюємо, що більше не варто так робити. А чоловік не розуміє – що його можуть просто так відпустити. Ми кажемо, щоб він ішов, а він ще стоїть, намагається щось дістати…», - каже мій співрозмовник.

Бадрі також розповідає, що його команді доводиться виїжджати на різні виклики. «Якось приїхали на крадіжку. Моїх хлопців зустрів власник квартири, і майже одразу сказав, що він є “нетрадиційної” сексуальної орієнтації, і його співмешканець вкрав речі, гроші… Мої хлопці все оформили згідно з інструкцією... Знаєте, ми стикаємося з різними випадками, і коли трапляється щось, де учасниками події є представники ЛГБТ, навряд чи я можу сказати, що це екстраординарна ситуація… Ми виконуємо свою роботу», - зауважив командир роти.

Ірина Федорович: «Курсанти справді хочуть стати новою поліцією»

Співкоординаторка проекту «Без кордонів» / ГО Центр «Соціальна Дія» Ірина Федорович – одна із співавторок курсу «Толерантність та недискримінація в роботі поліцейських» для «поліцейської академії», як вона її жартома називає. МВС поставило непросте завдання – за п’ять пар обговорити тему стереотипів і упереджень,  дискримінації в широкому контексті, гендерної рівності, етнічного профайлінгу та злочинів на ґрунті ненависті. І тема ЛГБТ була лише одним з «пунктів» програми, так само як і заборона дискримінації за будь-якою іншою ознакою.

«Загальне враження від курсантів – вони були готові вчитися та  працювати по-іншому. Цей курс відрізняється від стандартної підготовки патрульної міліції, наприклад, не тільки тим, як скласти протокол, як затримувати та «як можна бити по нирках, а як не бажано, бо сліди залишаться»… У першу чергу, курсанти прослухали цілу низку дисциплін з прав людини, що так чи інакше стосуватиметься їхньої роботи. І це має якісно відрізняти поліцію від «попередників».

По-друге, поліцейські пройшли ще й курс комунікації з населенням – що теж надважливо, і відрізняє їх від міліції», - пояснювала Ірина Федорович.

Розробниця курсу зауважує, що реакція на озвучені теми була різною, траплялися і гомофобні, і расистські, і сексистські коментарі. «Та що було важливо: я як тренерка часто не встигала реагувати – самі курсанти розпочинали діалог, пояснювали один одному свої помилки, переконували один одного, дискутували… І це також показує їхню готовність й відкритість працювати в нових умовах», - зауважує Федорович.

Ірина пригадує один «експеримент» з курсантами. Вона проводила інтерактивну вправу «купе в поїзді»: завданням було обрати з переліку персонажів тих, із ким би курсанти не хотіли їхати в одному купе поїзда. Був запропонований великий список, у якому – і роми, і люди з інвалідністю, і

«Що цікаво, жодна з десяти груп не обрала супутників, із якими б не хотіли їхати в одному купе.

Жодна група не виконала це завдання «класичним» способом. І для мене це було несподівано. Тому що навіть правозахисники, активісти, журналісти – усі, як «зайчики», складають такий список «небажаних» супутників. З курсантами ж було все навпаки. Вони відповідали: «Ми зрозуміли ваше завдання, але ми не хочемо його виконувати. Напроти, у нас є свій список – із ким нам було б  справді цікаво проїхатися в одному поїзді…», - наголосила Ірина Федорович.



На заняттях часто пропонувалися ситуації про порушення прав через сексуальну орієнтацію. Інтерес викликали також приклади кращих практик з інших країн, як там поліція бореться з гомофобією, де є спеціальні мережі відкритих поліцейських геїв та лесбійок (як от у Нідерландах), для чого це робиться та який позитивний ефект це дає суспільству. Говорили і про те, що саме вони можуть зробити такі речі реальністю в Україні.

Зорян Кісь: «Мрію про день, коли в Україні служитимуть відкриті ЛГБТ»

Один з викладачів «поліцейської академії» Зорян Кісь, координатор програм Freedom House в Україні, переконаний, що за гарною оболонкою нової поліції – світлі, розумні, мотивовані люди, які справді хочуть змін в своїй країні. «Вони не братимуть хабарів не тому, що в них велика зарплата і не тому, що нагрудна камера завжди працює. Вони не робитимуть цього, бо мають власну гідність і всі підстави собою пишатись», - розповідає Зорян і ділиться своїми враженнями від «Я досі не можу повірити в те, що в мене була можливість викладати для нової поліції. Я
сприймаю це як нагороду за 16 років «биття головою в стіну» і «боротьби з вітряками».

У більшості груп саме ЛГБТ-тема викликала жваву дискусію. Було зрозуміло, що більшість курсантів не мали раніше нагоди ці питання обговорити. За такий короткий час змінити погляди дорослої людини практично неможливо, тому ставити собі таке завдання було б самообманом. Я розумів, що та невелика частина майбутніх поліцейських, які мовчали під час обговорень, швидше за все, не погоджувались зі мною і своїми більш толерантними колегами. Тому моє завдання-мінімум – пояснити їм, що свої стереотипи, фобії й несприйняття вони не можуть брати із собою
на роботу», - коментує Зорян.

Зорян Кісь зізнався, що мріє про той день, коли і в українській поліції буде підрозділ на кшталт голландського чи англійського,  де служать відкриті ЛГБТ. Тоді, на його думку, практично вирішеною буде проблема неповідомлення про злочини на ґрунті гомофобії, адже жертви таких злочинів матимуть більше довіри до поліції. Сподівається, це стане можливим в найближчі 5-10 років.

Зорян вирішив не повідомляти курсантам, що сам належить до ЛГБТ-спільноти, бо вважав, що найперше для них – він викладач.

«Можливо, вони здогадувались або й знали про це. Якщо й так – то це не впливало на наше спілкування. У Львові один з курсантів сказав мені, що бачив відео соціального експерименту, в якому на нас з моїм партнером Тимуром напала група праворадикалів. Цікавився, чим все закінчилось. Я відповів, що все тільки починається – адже нещодавно було відкрито провадження за фактом нападу на нас».

Насправді, для Зоряна було дилемою – відкриватись курсантам чи ні. На одному із занять, під час чергової дискусії про ЛГБТ, його спитали «ну а ви як до них ставитесь?». Він міг сказати правду, розповідає Зорян. Та вирішив обмежитися загальним коментарем про те, що ставиться так само, як і до гетеросексуалів, бо ця ознака не робить людей гіршими або кращими.

«Для мене було важливо донести до курсантів інформацію, сформувати у них базові навички толерантності, похитнути зцементовані стереотипи. А для цього потрібно було, щоб вони сприймали мене насамперед як викладача. Мій камінг-аут (процес добровільного і відкритого визнання людиною своєї належності до ЛГБТ – ред.) «перекрив» би таке сприйняття і, мабуть, заблокував би дуже багато корисної для них інформації. Я вірю, що рано чи пізно ті поліцейські, які бували на моїх заняттях, дізнаються про мій ЛГБТ-активізм, адже я доволі публічний. Думаю, це матиме позитивний ефект, актуалізує те, про що ми говорили на наших заняттях», - відверто

Ольга Веснянка: «Культурний рівень завжди нижчий у тих суспільствах, де високий рівень гомофобії»

Одна з тренерок курсу Ольга Веснянка була готова до найскладнішого в роботі – і пробиратися крізь  гомофобні хащі в тому числі. Натомість, курсанти часто її дивували. Зокрема, під час навчання серед дискримінаційних ознак чи не найперше називалася «сексуальна орієнтація». 

«Відчувалося, що ця тема емоційно хвилювала. Однак я опиралася щонайменше на кілька аргументів. Так, за різними дослідженнями, у суспільстві нараховується від 3 до 6% людей гомосексуальної орієнтації. І від нас залежить, чи ми зробимо їхнє або… наше життя нестерпним. Також нерідко озвучувала, що у 1991 році Всесвітня організація охорони здоров’я вилучила гомосексуальність з переліку хвороб. Тож гомосексуальність чи бісексуальність – це не діагноз, а норма. Я також апелювала до культури та освіти. Культурний рівень завжди нижчий у тих суспільствах, де високий рівень гомофобії. А кому захочеться визнавати себе некультурним…», - Оля Веснянка зауважує, що під час навчання були змодельовані чимало правдоподібних ситуацій, наприклад, охорона Маршу рівності. Або самі слухачі курсу питали, як має вчиняти поліцейський, коли жінка на дитячому майданчику зауважить, що в парку обіймаються двоє чоловіків тощо.

«Ми, тренери, всіляко націлювали курсантів на те, що вони на роботі в суспільства, яке вам платить зарплату через податки. І поліція має захищати населення, а не власні упередження», - підкреслила Веснянка.



Як викликати поліцію?


Ваші кроки, якщо виникає ситуація, коли потрібно викликати поліцію:

  • Зателефонувати 102 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
  • Має прийти смс про зареєстрований дзвінок.
  • Диспетчер з вами зв’язується та фіксує скаргу.
  • Ви маєте отримати друге смс із даними поліцейського, який відреагував на виклик і його
    контактний телефон.
  • За 15-20 хвилин приїжджає патрульна машина.
  • Через смс надходить також спеціальний код, за яким ви можете відстежувати на сайті – як рухається ваша справа.

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини спеціально для PRIDE Україна #1

 

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти