Мюзикл, як новий дипломатичний інструмент
Уповноважена Сполучених Штатів привела сімнадцятьох представників ООН на виставу Fun Home, сюжет якої розгортається навколо лесбійки та її батька-гея.
Міжнародна дипломатія часом набуває досить незвичних форм. Саманта Павер (Samantha Power), постійний представник США в ООН, зробила бродвейський мюзикл новим дипломатичним інструментом.
Цього тижня Павер запросила сімнадцятьох представників ООН переглянути музичну виставу Fun Home, головна героїня якої – лесбійка й донька батька-гея. В основі мюзиклу, відміченого премією Tony, лежить автобіографічний роман Елісон Бечдел (Alison Bechdel). Авторка розповідає про своє зростання в маленькому пенсільванському містечку, у родині, що володіє сімейним похоронним бюро. Головна героїня відчуває потяг до жінок, у той час як її батько має таємні стосунки з чоловіками.
Серед запрошених був також представник Росії – країни, у якій за публічні виступи на захист прав геїв та «демонстрацію» гомосексуальності дітям передбачена кримінальна відповідальність. У списку гостей значились і представники Австралії, Намібії, Норвегії, Мексики, Уругваю та В’єтнаму, де минулого року були легалізовані одностатеві шлюби.
Дехто з запрошених зізнавались: вони не знали, про що йдеться у виставі, аж поки її не побачили.
Павер розповіла, що запросила дуже різних людей. Вона хотіла, аби вони побачили реальні історії з життя та дізнались про «проблеми, з якими щодня зустрічаються лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери по всьому світі».
Вистава показує проблему ЛГБТ «в тому форматі, у якому це не може зробити жодна резолюція ООН. І саме так ми маємо її подолати, – каже Павер. – Мова йде про можливість побачити іншу людину. Побачити чиюсь дитину, чийогось батька».
Проте Саманта Павер, колишня журналістка та авторка кількох книг, наголошує: «Потрібен час, аби змінився код ДНК ООН – так само, як колись дуже довго змінювався код ДНК Сполучених Штатів».
Після вистави відбулась дискусія з авторами та акторами мюзиклу, протягом якої висловлювались і деякі посли ООН. Вела дискусію Синтія Ніксон (Cynthia Nixon), зірка серіалу «Секс і місто».
«Часто наша робота здається занадто абстрактною, – прокоментував представник Швейцарії Юрг Лаубер (Jürg Lauber). – Важливо час від часу нагадувати нам, що ми працюємо для людей».
Португалець Жуан Вале де Альмейда (João Vale de Almeida), посол ЄС в ООН, розповів про свого молодшого брата. Той зізнався, що він гей, під час довгої подорожі автівкою – так само, як у виставі. І вони разом думали, як сказати про це батькам.
«Все могло піти не так, як хотілося, проте закінчилось добре, – підкреслив Вале де Альмейда. – Тепер у мене є важливий досвід. Я знаю, що у багатьох людей все складається набагато гірше».
Він високо оцінив виставу та звернувшись до акторів, сказав: «Чудово, що ви поділились з усіма цією історією».
Дипломатичний гамбіт Павер показує намір адміністрації Обами боротися за права ЛГБТ на міжнародному рівні. У 2011 році тодішня державна секретарка Гіларі Клінтон виступила в Женеві з заявою про те, що права ЛГБТ досі залишаються актуальною проблемою.
З того часу американські посольства відкривають двері для ЛГБТ-активістів, проводять заходи та підтримують місцевих правозахисників. Сполучені Штати мають шістьох послів – відкритих геїв: у В’єтнамі, Австралії, Данії, Іспанії, Домініканській Республіці та Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
Минулого року Обама відвідав Кенію, у якій за одностатеві стосунки за взаємною згодою між дорослими людьми можна отримати до 14 років ув’язнення. Він висловив невдоволення президенту Угуру Кеньятта (Uhuru Kenyatta), і мільйони кенійців спостерігали по телевізору обговорення проблеми прав гомосексуалів.
«Я продовжую говорити про це по всій Африці, – зазначив Обама під час прес-конференції в парламенті Неробі. – Переслідування людей за те, що вони інакші – прямий шлях до знищення свободи. І тоді відбуваються дуже неприємні речі».
Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua
Підписуйтесь
на наші акаунти
на наші акаунти
