412

Уповноважена з питань людини опублікувала щорічну доповідь: Що там про ЛГБТ?


"Дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності"

Уповноважена з питань людини опублікувала щорічну доповідь: Що там про ЛГБТ?

 На сайті Уповноваженої Верховної Ради України з питань людини Валерії Лутковської опублікована щорічна доповідь "Про стан додержання та захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні". 

"Зробивши висновки з минулорічного досвіду, ми маємо рухатись до мети, якої прагнуть українці, – рівень захисту прав людини має відповідати європейським стандартам. Запорукою успіху на цьому шляху має стати поєднання зусиль громадянського суспільства та влади з метою забезпечення досягнення кращого рівня життя, заснованого на повазі до гідності, прав і свобод людини", - говориться у вступному слові.

Всього у доповіді 14 розділів, кожна з яких поділена на кілька пунктів. Зокрема, у Розділі №3 "Свобода від дискримінації" є пункт "Дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності". 

Національний ЛГБТ-портал публікує цю частину доповіді без змін: 

Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації

В українському суспільстві зберігається високий рівень упередженості до представників ЛГБТ-спільноти, що проявляється в численних випадках дискримінації, на повагу до людської гідності, свободи слова та мирних зібрань, а також у вчиненні злочинів на ґрунті гомофобної та трансфобної нетерпимості. Ефективній боротьбі із проявами дискримінації щодо ЛГБТ перешкоджає відсутність необхідних правових механізмів, на чому неодноразово наголошувалося у попередніх щорічних доповідях.

Одним з не багатьох позитивних зрушень, які відбулися в 2015 році, є прийняття Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу". Зазначеним законом був розширений перелік ознак, за якими у сфері праці забороняється дискримінація. Зокрема, до цього переліку включено такі ознаки як сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність.

Таким чином, в Україні вперше на законодавчому рівні встановлено заборону дискримінації за вказаними ознаками у сфері праці.

Між тим Уповноважений вбачає за необхідне наголосити на тому, що оскільки на сьогоднішній день у Верховній Раді України продовжується підготовка проекту нового Трудового кодексу України, важливо, аби аналогічні гарантії заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності знайшли відображення й у ньому.

Окрім цього, у Плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини передбачено низку заходів, які стосуються забезпечення прав та рівних можливостей представників ЛГБТ-спільноти: внесення змін до законодавства щодо заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності в усіх сферах суспільних відносин; модернізація кримінального законодавства з метою встановлення більш суворого покарання за злочини, скоєні з мотивів гомофобної або трансфобної нетерпимості; удосконалення порядку надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності, тощо.

Уповноважений сподівається, що сумлінна та послідовна реалізація цих та інших заходів Плану дій дозволить суттєво покращити становище ЛГБТ в Україні.

Стосовно права на свободу мирних зібрань без дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації варто зазначити, що, з огляду на негативну практику попередніх років, Уповноважений зверталася до Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Київської міської державної адміністрації з проханням сприяти проведенню в м. Києві «Маршу рівності» та забезпечити у відповідності до позитивних зобов’язань держави належну безпеку заходу. Попри початкову невизначеність ситуації Київська міська державна адміністрація в результаті не намагалася домогтися заборони проведення правозахисної акції «Марш рівності» у судовому порядку, а органами внутрішніх справ було забезпечено охорону громадського порядку під час Маршу. Незважаючи на це, праворадикалами було вчинено напад на мирну ходу, внаслідок якого постраждало близько 20 осіб, як з числа правоохоронців, які охороняли Марш, так і учасників.

Водночас у таких містах як Миколаїв та Одеса представники ЛГБТ-спільноти стикнулися із бюрократичними труднощами при реалізації права на мирні зібрання.

Так, у Миколаєві виконавчий комітет міської ради, отримавши повідомлення про запланований представниками ЛГБТ-спільноти захід,звернувся з позовом до адміністративного суду про обмеження права громадської організації «Асоціація ЛГБТ «Ліга»» на проведення заходу. Уповноважений вступила у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача з метою не допустити дискримінації у праві на мирні зібрання за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. У результаті розгляду суд відмовив у задоволенні позову визнавши, що позивачем не було надано суду достатніх та допустимих доказів того, що публічний захід у формі велопробігу несе в собі небезпеку для громадської безпеки, загрожує життю людей та створює умови для злочинів та заворушень, а доводи щодо створення небезпеки громадському порядку є необґрунтованими, адже за такими міркуваннями слід забороняти проведення всіх масових акцій.

 Між тим, у серпні 2015 року Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням обмежив право на мирне зібрання шляхом заборони проведення «Маршу Рівності» 15.08.2015 у м. Одеса. Суд при ухваленні рішення став на сторону позивача – виконавчого комітету Одеської міської ради – та, всупереч практиці Європейського суду з прав людини, визнав достатньою підставою для заборони заходу те, що його проведення викличе занепокоєння та негативне ставлення громадськості міста.

У 2015 році явною стала тенденція до зростання кількості злочинів на ґрунті нетерпимості до ЛГБТ, переважно випадків фізичного насильства.

Так, Центр «Наш світ» у звіті про становище ЛГБТ в Україні у 2015 році наводить

інформацію про 71 інцидент на ґрунті нетерпимості щодо ЛГБТ, у тому числі 32 факти фізичного насильства та 2 факти завдання шкоди майну23, що майже вдвічі перевищує аналогічні показники минулого року 24.

Водночас, у результаті здійснюваного моніторингу, Уповноваженим було зафіксовано 15 інцидентів на ґрунті нетерпимості за ознакою сексуальної орієнтації. За 10 з цих інцидентів Уповноваженим відкривалися провадження, скеровувалися запити до органів внутрішніх справ, у тому числі й щодо найбільш резонансних подій: організований насильницький напад на учасників “Маршу рівності – 2015” у Києві, вчинення вибухів у клубах “Тема” та

“Лібертін” у м.Одесі, напади радикально налаштованих груп осіб на ком’юніті-центри “QueerHomeOdessa”, “QueerHomeKrivbas”, кафе “Клеопатра” у Кривому Розі, що супроводжувалися залякуваннями відвідувачів, фізичним насильством та ушкодженням майна закладів.

У жодному з випадків вчинення кримінального правопорушення щодо ЛГБТ протиправні дії правопорушників поліція не кваліфікувала за статтею 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками». Наприклад, за фактами подій довкола “Маршу рівності – 2015” та розважальних закладів «Лібертін» та «Тема»

Приморським відділом поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області розслідувалося кримінальне провадження з кримінально-правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство), попри те, що слідчим було встановлено, що зловмисники діяли з мотивів «неповаги до осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації».

Дискримінація за ознакою ґендерної ідентичності

Становище трансґендерних людей у 2015 році не зазнало жодних позитивних змін. Залишаються чинними дискримінаційні та такі, що порушують конституційні права людини на свободу й особисту недоторканність та повагу до приватного і сімейного життя, положення нормативно-правових актів, які визначають процедуру проходження корекції статевої належності та наступної за цим зміни відомостей про стать особи в ідентифікаційних документах (свідоцтві про народження та паспорті) громадянина України.

Відтак, рекомендації Уповноваженого, висловлені у попередніх доповідях залишаються актуальними. 

Водночас спостерігається розвиток достатньо позитивної судової практики з питань забезпечення прав трансґендерних людей.

Позитивним прикладом є, зокрема, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015, який фактично визнав незаконною відмову трансґендерному чоловіку у видачі медичного свідоцтва про зміну (корекцію) статевої належності у зв’язку з тим, що обсяг проведених хірургічних корекцій не відповідає визначеному мінімальному обсягу хірургічного втручання для осіб жіночої статі, що мають діагноз F 64.0 (транссексуальність).

Загалом, за інформацією Центру «Наш світ» у 2015 році Окружним адміністративним судом міста Києва було задоволено три позови українських трансґендерів проти Міністерства охорони здоров’я України в особі Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності, якими оскаржувалися вимоги наказу Міністерства охорони здоров’я України “Про удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності” від 03.02.2011 № 60. Між тим ці рішення оскаржені відповідачем і наразі перебувають на стадії апеляції

Повну доповідь можна подивитися тут. 

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти