155

«Захищати права ЛГБТ у недружніх країнах – ніби продиратися крізь джунглі»


«Захищати права ЛГБТ у недружніх країнах – ніби продиратися крізь джунглі»

Прогрес останніх років у становленні прав ЛГБТ в Америці та Європі ніяк не вплинув на решту світу. У деяких країнах – наприклад, Росії та африканських державах, все рухається у протилежному напрямку. Це ускладнює роботу великих мультинаціональних компаній, які публічно заявляють про політику інклюзивності у будь-яких регіонах світу.

Що мають робити такі компанії там, де рівність для представників ЛГБТ-спільноти не є нормою, або де ЛГБТ взагалі поза законом?

Це стало темою нової захоплюючої роботи Out in the World: Securing LGBT Rights in a Global Marketplace, опублікованої Центром підтримки талановитих інновацій у Нью-Йорку. Автори Сильвія Енн Г’юлет (Sylvia Ann Hewlett) та Кен’ї Йошино (Kenji Yoshino) зібрали цікаві факти, які підкреслюють переваги політики інклюзивності для економіки та бізнесу. Також у роботі перераховані проблеми сучасних бізнес-організацій та приклади стратегій для їх подолання. 

ЛГБТ-працівники, які не «вийшли з шафи» на роботі

Автори опитали працівників з 10 країн світу. За результатами, жодна країна не змогла створити такі умови, у яких ЛГБТ-люди почувалися б на роботі комфортно та відкрито. Найкращий показник у Америки: майже половина ЛГБТ зробила камін-аут, проте цілих 46% ще не «вийшли з шафи» перед колегами. Серед інших країн, жителі яких брали участь в опитуванні, близько 2/3 «закритих» ЛГБТ-працівників залишилось в Індії (67%), Китаї (70%), Гонг-Конгу (78%) та Росії (80%). У звіті зазначається, що більшість робить камін-аут лише частково і не перед усіма колегами. 66% відкритих лесбійок, геїв та бісексуалів і 72% відкритих трансгендерів відмітили, що не всі або жодні з колег не знають про їх ідентичність.

У звіті наголошується на тому, що охоплення ЛГБТ-спільноти – як працівників чи як клієнтів – надає великі можливості для бізнесу. 

І справа не лише в тому, аби робити добру справу: існує потенційна юридична відповідальність компаній за відмову створювати атмосферу рівності для ЛГБТ.

Також є три переконливі причини, щоб це робити: автори називають їх «імперативом таланту», «імперативом споживання» та «імперативом інновацій» (talent imperative, consumer imperative, innovation imperative).

Інклюзивність може допомогти компанії залучати професіоналів, охоплювати нові ринки та привертати клієнтів. Великі світові корпорації розуміють, яке значення мають талановиті кадри, тому репутація інклюзивності стане у нагоді для рекрутингу та утримання найкращих працівників. Варто пам’ятати і про те, що ЛГБТ – одна з найбільш швидкозростаючих категорій споживачів: її купівельна спроможність по всьому світу оцінюється в 3,7 трильйонів доларів США. Неоднорідні, інклюзивні робочі колективи можуть бути набагато більш інноваційними, краще розуміти ринкові потреби ЛГБТ-споживачів та більш ефективно з ними взаємодіяти. Звичайно, це можливо лише за умов, коли компанія справді прагне інклюзивності, а не діє «для галочки». 

Автори звіту наголошують: у компаній не лише є величезна мотивація впроваджувати політику інклюзивності – у них для цього більше можливостей, ніж у уряду чи громадського суспільства, оскільки компанії забезпечують роботою та іншими надзвичайно важливими ресурсами – і не в останню чергу в країнах, де найбільш нетолерантно ставляться до ЛГБТ.

У звіті пропонуються три основні стратегії, які зазвичай використовують мультинаціональні компанії у недружніх до ЛГБТ країнах.

Перший підхід – «Не лізь в чужий монастир зі своїм уставом»: він ставить місцеві закони та порядки вище за глобальну корпоративну про-ЛГБТ культуру. В цьому випадку компанія іноді робить виключення зі своєї загальної політики інклюзивності, якщо це необхідно для ведення бізнесу в конкретному регіоні. Для того, аби ця стратегія була прийнятною для «про-ЛГБТ» компанії, її треба чітко озвучити перед працівниками та пояснити її принципи. ЛГБТ-співробітники повинні мати змогу відмовитись від роботи там, де їх права не поважають – звичайно, без негативних наслідків для своєї кар’єри. Обравши першу стратегію, компанія має постійно контролювати поточну ситуацію навколо прав ЛГБТ у конкретній країні, щоб не пропустити момент виникнення справжньої дискримінації. 

Друга стратегія – так звана «модель посольства».

Її ідея полягає в тому, що компанія встановлює у своїх стінах ті норми, які вважає правильними, але не намагається нічого змінювати за межами. У цьому випадку компанія має єдину глобальну корпоративну культуру, проте може бути настроєною проти місцевих законів та соціальних норм (що потребує осмисленого підходу). Врешті, задавши високу планку у себе в компанії, можна показувати, чому культура різноманітності й інклюзивності має надзвичайне значення та, можливо, навіть впливати на оточуюче суспільство.

У третій стратегії компанія діє як «адвокат», використовуючи свої ресурси для створення більшої кількості місцевих про-ЛГБТ законів. Цей підхід мав певний результат в Уганді, де міжнародні компанії працювали над тим, щоб переконати уряд не застосовувати смертну кару за гомосексуальні акти.

Вибрати між цими трьома стратегіями не так вже й просто. Топ-менеджмент має зважити ризики, адже на безстрашних «адвокатів» можуть публічно тиснути там, де недружньо ставляться до ЛГБТ. З іншого боку, працівники та клієнти в регіонах, що підтримують інклюзивність, очікуватимуть принципової позиції, навіть якщо вона багато коштуватиме для компанії. Стратегія «Чужого монастиря» може бути найбільш небезпечною: з нею легко отримати імідж лицеміра, сповідуючи принципи відкритості лише вибірково.

Звіт закінчується на оптимістичній ноті: насправді існує набагато більше можливостей для мультинаціональної компанії підтримати права ЛГБТ в країнах, де вони ведуть бізнес. Дійсно, такі компанії зазвичай мають більше ресурсів для того, щоб підштовхувати позитивні зміни, ніж будь-які інші структури. «Корпорації мають задіяти всі свої сили на світовому ринку, щоб зробити процвітаюче суспільство, де права людини стоять на першому місці. Настав час для дій, і все в наших руках».

 

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти