587

Чи можна заборонити Марш рівності петицією і хто несе відповідальність за безпеку?


На порталі Київської міської адміністрації Києва розмістили петицію з вимогою заборонити "КиївПрайд" та Марш рівності

Чи можна заборонити Марш рівності петицією і хто несе відповідальність за безпеку?

В розділі "електронні петиції", 30 травня розмістили петицію, мета якої є заборона "КиївПрайду" та "гей-параду" у Києві, якщо заборону першого можна припустити, то з другим виникає проблема, яка полягає в тому, що в місті не проводять "гей-парад" - лише Марш рівності - правозахисна хода, яка має на меті привернути увагу до проблеми дискримінації людей за ознаками сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності та інших ознак.

Історія заборон

В Україні існує проблема заборони публічних заходів, через суд. Так, у 2015 році заборони одеський Марш рівності.

Заява в мерію, за словами організаторів, на проведення публічної акції була подана за всіма правилами 29 липня 2015. 10 серпня заступник начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області, полковник міліції Євген Рудковський заявив про те, що Марш Рівності в Одесі охоронятимуть 300 міліціонерів. В заяві йдеться про те, що «громадськість з міліцією встановили чіткий маршрут руху», а також про готовність міліції карати порушників: «за порушення громадського порядку правопорушники будуть притягуватися до відповідальності».

Вже 12 серпня суд розглянув адміністративний позов, поданий представником виконкому Одеської міськради. Засідання суду почалося о 20:30, рішення про заборону всіх публічних заходів було винесено в 2:30.

Позивач наполягав на забороні всіх без винятку заходів, однак суд задовольнив вимогу лише частково: організаторам заборонили влаштовувати публічні акції в Одесі 15-16 серпня.

13 серпня Одеський окружний адмінсуд заборонив проведення в Одесі маршу рівності. Таке рішення було винесено за позовом Одеської міськради, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Судова заборона маршу при боягузькому офіційному мовчанні і неофіційному тиску ОДА на організаторів маршу, у тому числі через залякування і шантаж з боку правоохоронних органів - це сором для всієї свідомої Одещини і України, як слушно, хоча і чемно натякнуло посольство США у своїй заяві" - заявила одеська громадська активістка Аліса Пивоварчук.

Серед аргументів на свою користь, які навела міськрада, було те, що в місті існують негативні настрої в суспільстві по відношенню до майбутньої події, а також є висока ймовірність застосування насильства до учасників маршу, порушення громадського порядку під час проведення заходу. Крім того суд врахував факт проведення в місті 14 і 16 серпня футбольних матчів.

«З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що проведення заходу «Марш Рівності» може створити реальну небезпеку і загрозу громадському порядку в місті, здоров'ю та життю осіб, які братимуть в ньому участь, а також інших громадян та гостей міста Одеси, є підставою для обмеження права на мирне зібрання»

ЛГБТ-спільноті довелося відмовитися від проведення фестивалю у Львові після судового рішення про його заборону та через агресивно налаштованих осіб з ультраправих угруповань, які оточили готель, де було заплановано проведення заходу.

У 2016 році, ЛГБТ-спільноті довелося відмовитися від проведення Фестивалю рівності у Львові після судового рішення про його заборону та через агресивно налаштованих осіб з ультраправих угруповань, які оточили готель, де було заплановано проведення заходу.

Тоді, Львівський окружний адмінсуд заборонив проведення 19 березня акцій на пр.Свободи на площі перед Оперним театром. Суд задовольнив позов повністю.

Як відомо, 18 березня Львівська міська рада подала позов до Львівського окружного адмінсуду про заборону проведення 19 березня на просп. Свободи будь-яких акцій у зв’язку з клопотанням поліції та заходами безпеки через подання заявок від різних організацій.

Місто отримало заявки про проведення заходів в одному місці і в однаковий час від громадської організації "Інсайт", що представляє ЛГБТ-спільноту України, які планували провести заходи в рамках Фестивалю рівності для залучення уваги громадськості до проблем, пов'язаних з будь-якими проявами дискримінації.

Права громадська організація "Сокіл" подала заявку проведення акції у тому ж місці і в той же час на підтримку здорового майбутнього української молоді - традиційних сімейних цінностей і культивування українських сімейних цінностей.

У суді з'ясувалося, що аналогічні заявки подали ще кілька правих організацій, повідомляє Інтерфакс-Україна. Також був лист від керівника Національної поліції з клопотанням про звернення до суду.

Чи є судова заборона законною? 

Якщо звернутися до ЄСПЛ - його практика досить чітка і зрозуміла: у своїх рішення ЄСПЛ вказує, що дотримання в державі таких статей, як 10 (право на свободу вираження поглядів), 11 (право на мирні зібрання), 3 Протоколу № 1 (право на вільні вибори), є «лакмусовим папірцем демократичності держави».

І однієї ймовірності порушення порядку недостатньо для заборони заходу: аналізуючи ситуацію, влада повинна оцінити потенційний масштаб загрози для того, щоб застосувати ресурси, необхідні для врегулювання небезпеки.

Інакше, вважає Суд, якби кожна ймовірність напруги між опозиційними групами під час демонстрацій була підставою заборонити такі демонстрації, суспільство було б позбавлене можливості чути різні думки щодо певних питань.

Як видно із рішення Європейського суду у справі «Алєксєєв проти Росії», визначаючи критерії «демократичного суспільства», Суд приділяє особливу увагу плюралізму і толерантності.

І хоча у цьому контексті інтереси окремих осіб повинні узгоджуватись з інтересами певної групи, демократія не означає, що інтереси більшості завжди переважають: має бути досягнутий баланс, який би забезпечував належний та справедливий захист інтересів меншості та унеможливлював будь-яке зловживання переважаючою позицією.

Раніше, у рішенні в справі «Лентіа та інші проти Австрії», Суд вказав, що держава є єдиним гарантом принципу плюралізму. Справжня та ефективна повага до свободи зібрань не може бути зведена лише до обов'язку держави не втручатись; така негативна концепція не відповідала б ні цілям статті 11, ні Конвенції загалом. Тому, Європейський суд наголошує, що повинні виконуватись позитивні зобов'язання держави, аби забезпечити ефективне використання цих свобод.

Цьогорічна позиція КМДА

Директорка Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації Марина Хонда розповіла в інтерв`ю "Громадському радіо" про позицію КМДА стосовно цьогорічного Маршу Рівності, заходів безпеки та кого очікують на заході.

"Ми не бажаємо, щоб повторилися події, які були Львові, події, які були в 2015-му році. Ми вважаємо, що кожен має право на висловлення своєї позиції. За п’ять місяців у нас пройшло приблизно 1500 мітингів: під ВР, зі зброєю, димовими шашками. Але ми нікому не забороняли, максимально забезпечуючи можливість висловлення думки. Так само ми маємо забезпечити проведення цієї акції разом із правоохоронними органами", - говорить вона.

Також Хонда додала, що на Марш запрошені представники європейських посольств і парламентарі, а також будуть депутати Верховної Ради.

Міська влада чітко заявила, що не буде звертатись до судових органів з проханням заборони акції.

Відповідальність за те, що відбуватиметься з людьми, нестимуть організатори. Вони повинні забезпечити організаційну можливість правильно провести захід", - говорить Хонда. 

З КМДА не згодні правозахисники

На думку Amnesty International в України, відповідальність за безпеку покладена на правоохоронні органи, а заяви представників "формують дискурс".

"Відповідальність за безпеку учасників Маршу рівності повністю покладається на правоохоронні органи, адже саме гарантування безпеки є однією з їх основних функцій. Також, заяви представників влади формують публічний дискурс та здатні запобігти проявам насильства з боку радикально налаштованих представинків суспільства", - коментує Мария Гур'єва, пресс-секретар Amnesty International в Україні.

 

Такої ж думки дотримується правозахисний центр "Наш світ"

"Відповідно до ст. 11 Європейської конвенції з прав людини та відповідними рішеннями Європейського суду, позитивним і беззастережним обов'язком держави є забезпечення громадського порядку та безпеки для всіх контр-груп. Якщо держава з яких-небудь причин не в змозі це забезпечити, це однозначно вина держави (місцевих органів влади і поліції)", - Олександр Зінченков, експерт Центру "Наш світ".

Чи можна заборонити Марш рівності через петицію? 

Стаття 39 Конституції України гарантує громадянам право збиратися мирно, без зброї й проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Свобода мирних зібрань також захищається статтею 11 Європейської Конвенції про захист прав людини, згідно з якою її здійснення «не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб».

І як, я вже писав вище, судова заборона публічних заходів, через те, що вони комусь не подобаються - суперечить судовій практиці Європейського суду з прав людини, а київська міська влада чітко заявила, що не буде звертатись до судових органів з проханням заборони акції.

В свою чергу керівниця Департаменту ходи, заявила, що "організатори провели 5 зустрічей з поліцією та 2 із міською владою, а цьогорічна позиція поліції та міської влади є значно більш конструктивною і відкритою, ніж минулого року, коли до останнього пропонували не проводити Марш. Усі зустрічі відбувалися на досить високому рівні, тому є підстави вважати, що політична воля для проведення Маршу Рівності в Києві є".

 Підготував Левчук Тимур

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти