1454

Конституція і ЛГБТ: Як основний закон держави не гарантує права для усіх громадян


Конституція і ЛГБТ: Як основний закон держави не гарантує права для усіх громадян

“Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”, - саме так звучить перша стаття Конституції України. Основному закону держави сьогодні виповнюється 20 років. 

“Національний ЛГБТ-портал” нагадує, які права людини Конституція не гарантує для ЛГБТ.

Право на шлюб 

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Так виходить, що податки платять усі - і гетеро, і гомосексуальні люди, але право на шлюб (чи хоча б на цивільне партнерство) ЛГБТ-люди не мають. 

Звичайно, можна було сказати, що Україна “християнська держава”, а церква визнає виключно союзи між чоловіком та жінкою, але тоді це буде порушенням Конституції. Адже тут треба згадати Статтю 35: “Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова”. 

Тому жодні релігійні переконання не можуть бути виправданням для того, що одна частина суспільства дискримінується і не має таких же прав, як і інша. 

Слід зазначити, що можливість укладання шлюбів чи партнерств одностатевими парами відкриває для них перелік раніше закритих прав: успадкування майна, право на спільну власність, соціальне забезпечення, право не свідчити проти партнера в суді (Стаття 63), право на розпорядження тілом партнера у разі його смерті і т.д. 

Захист від дискримінації

Восени минулого року Верховна Рада України ухвалила зміни в Трудовий Кодекс, які забороняють дискримінацію на робочому місці за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Таким чином, СОҐІ вперше з`явилися в українському законодавстві. 

Стаття 24 Конституції України чітко говорить: “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. 

Через те, що “інші ознаки” не прописані чітко ЛГБТ-спільнота почуває себе дискриміновонаю, адже гомосексуальні люди не мають усіх тих прав, які доступні гетеросексуальним (див.вище). 

Розвиток особистості 

Стаття 23. "Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості".

Бути гомосексуальною людиною в Україні вкрай складно. Лиш деяким вдається жити відкритим життям. Більшість ЛГБТ змушені вести подвійне життя, коли про їхню сексуальну орієнтацію знають лише друзі та родичі (і то у кращому випадку).

Як можна розвивати свою особистість, якщо ти не маєш змоги бути тим, ким ти є, не боячись за своє життя та безпеку. 

За мову ворожнечі в Україні немає покарання, а злочини на ґрунті ненависті частіше усього трактуються, як просте хуліганство. 

Тому очевидно, що право на вільний розвиток особистості для ЛГБТ-громадян в Україні не забезпечено. 

Право на життя і повага до гідності

Стаття 27. "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань".

Сюди зразу ж можна додати і Статтю 28: “Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню”.

Погрози, напади та побиття - це звичайна річ для українських ЛГБТ, через що вони часто змушені емігрувати. У минулому році група радикалів напала на учасників Маршу Рівності, вони влаштували справжнє сафарі. У підсумку лише чотири нападники були покарані, і то - умовно, бо визнали свою провину. 

Що казати, якщо Ілля Кива, коли був головою Департамену Нацполіції по боротьбі з наркозлочинністю прямим текстом закликав вбивати гомосексуальних людей і не поніс жодного покарання за це. 

Право на мирні зібрання 

Марш Рівності 2016 року увійде в історію України, адже він став першим, який пройшов безпечно для його учасників. Близько шести тисяч правоохоронців надали громадянам скористуватися своїм конституційним правом. 

Читайте тут, як пройшов наймасовіший Марш Рівності в Україні. 

Підготував Олексій Сімончук

 

 

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти