131

Цугцванг по-українськи, або жодних прав для ЛГБТ


Якщо написати, що в Україні не все гаразд з правами людини, то цим ти нікого не здивуєш. Ні в країні, ні тим паче закордоном. Інколи мені здається, що суцільну дискримінацію, нерівність, гомофобію, ксенофобію і расизм вже неможливо викорінити зі свідомості наших людей. Найгірше те, що більшість українців так чи інакше стикаються з проблемою дискримінації, страждають від неї, але не готові боротись за зміну ситуації.

Цугцванг по-українськи, або жодних прав для ЛГБТ

Найактуальнішою та найгарячішою темою є процес євроінтеграції, до Вільнюського саміту залишилось менше місяця і всі притаїлись в очікуванні: куди ж повернеться Україна, на Схід чи на Захід. Споглядаючи за цим процесом зсередини та зовні, дивує вся награність цього дійства. У процесі євроінтеграції Україна робить вигляд, що проводить реформи, а населення - що прийняло європейські цінності, ЄС - що вірить і першому, і другому.

У 2004 році Україна отримала план дій з візової лібералізації. Відповідно до документу, підписаного з ЄС, ми беремо на себе зобов’язання проведення цілої низки реформ (починаючи від створення міграційної служби та закінчуючи всеохоплюючим антидискримінаційним законодавством). Нашій країні знадобилося аж цілих 6 років на розкачування, щоб почати виконувати взяті на себе зобов’язання. Найцікавіше було те, що реальна робота в цьому напрямку почалась за президентства В.Ф. Януковича, який завжди офіційно проголошував східний курс країни, а фактичний час за його попередника було скоріш згаяно на імітацію реформ, ніж справжніх дій.

22 квітня 2011 року Президент України підписує указ № 494/2011 про виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Після цього уряд і відповідні міністерства починають шаленими темпами напрацьовувати необхідні закони і нормативно правові акти для переходу України на другу фазу плану дій з візової лібералізації (варто зазначити, що план дій з візової лібералізації складається з двох етапів: перший – напрацювання законодавчої бази, другий – забезпечення життєздатності відповідних реформ). Одним з принципових розділів є впровадження всеохоплюючого антидискримінаційного законодавства. Саме ця позиція у плані дій з візової лібералізації з ЄС стала цугцвангом для влади.

Приймаючи нашвидкуруч законопроект протидії дискримінації міністерство юстиції, знаючи «гаряче» відношення українців до гомосексуальних громадян, не внесло в список ознак «сексуальну орієнтацію», заборонену до дискримінації, на противагу відкривши список ознак. Головним аргументом міністерства юстиції було те, що в списку ознак є «інші ознаки», в які начебто і входить ознака «сексуальна орієнтація». Європейський союз не прийняв цей аргумент і зафіксував позицію, що без чіткої заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації II фази візової лібералізації для українців не буде.

У квітні 2013 року уряд розробив законопроект, який в тому числі вирішував питання антидискримінації гомосексуалів, на жаль законопроект 2342, який мав забезпечити для країни просування в питаннях дискримінації, став настільки скандальним, що депутати просто відмовились його розглядати. А завдяки активній пропаганді церковних діячів законопроект 2342 обріс просто небувалими міфами і легендами. На фоні розповідей гомофобів, браття Грімм здаються жалюгідними дилетантами. І хоча даним законопроектом лише заборонялась дискримінація гомосексуальних громадян у трудовій сфері, це не завадило радикалам жахати українців, і гомосексуальними шлюбами, і викраденням дітей, і чупакаброю.

Дивним є в цій ситуації те, що Україна ратифікувала 2 міжнародні конвенції і одну міждержавну угоду, в яких захищаються від дискримінації за ознакою сексуальна орієнтація певні соціальні групи, в той же час парламент боїться голосувати ознаку «сексуальну орієнтацію» у профільному законові.

Тепер міжнародними конвенціями і угодами в України від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації захищені три соціальні групи

Першим таким документам стала Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, в якій статтею 2 захищаються жертви насилля від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Наступним документом стала міждержавна угода між Іспанією і Україною, яка була ратифікована українським парламентом в 2010 році. В рамках цієї конвенції наша держава зобов’язалась захищати громадян королівства Іспанії, які працюють на території нашої держави за ознакою сексуальної орієнтації (ст. 6 угоди). Третім документом була: Конвенція Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я, ратифікувавши яку в 2012 році, ми зобов’язались захищати права жертв підробленої медичної продукції, застосовуючи принцип «не дискримінації» за ознакою сексуальної орієнтації.

Тепер міжнародними конвенціями і угодами в України від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації захищені три соціальні групи: жертви підробленої медичної продукції, діти, які стали жертвами сексуальної експлуатації та сексуального насильства, та громадяни Королівства Іспанія. Щодо інших груп питання більш, ніж не визначене.

Для країн розвиненої демократії захист ЛГБТ від дискримінації став певним стандартом, ознака «сексуальна орієнтація», за якою заборонена дискримінація, прописана в цілому ряді конституцій, законів, директив ЄС та інших правових документах. Дискримінація ЛГБТ спільноти не є питанням для демократичних країн. А прийняти антидискримінаційне законодавство, яке в тому числі містить механізми захисту ЛГБТ спільноти від дискримінації, змогли, навіть, Балкани та Країни Східної Європи (Молдова – 2012 рік, Румунія - 2006, Болгарія – 2004).

Для України ж внесення «сексуальної орієнтації» в список ознак стало наріжним каменем у суспільстві. Країна, в буквальному сенсі, розділилась на два табори, один – фахівці і експерти, які розуміють необхідність прийняття відповідних змін в національне законодавства, інші – ті, які гостро стоять на тому, що приймати такі зміни означає зневагу до української моралі. Необхідно додати, що це скоріше технічне правове питання, адже без відповідних змін не можливий ефективний захист від дискримінації. Для іншої сторони, це питання залишити за собою право принижувати і ображати гомосексуальних громадян.

більшість депутатів дивиться на це через призму електоральної підтримки ніж з експертної та правової точки зори.

На даний момент український парламент на роздоріжжі, з одногу боку демократичні стандарти і зобов’язання України по приведенню законодавства до стандартів ЄС, з іншого боку, електоральна і церковна підтримка. І поки що, більшість депутатів дивиться на це через призму електоральної підтримки ніж з експертної та правової точки зори.

Європейський союз та країни західної демократії стали успішними, заможними та щасливими саме завдяки правам людини. Саме завдяки тому, що кожна соціальна група людей почуває себе там захищеною та в безпеці. Кожен відчуває, що він народився рівним та вільним.

І поки Українці не зрозуміють, що, постійно пригнічуючи певні соціальні групи, нещасливою буде вся країна, поки ми не почнемо поважати один одного, і вчитись жити злагоджено, і в мирі, ми не побудуємо щасливу країну. Зараз нам лише залишається уважно стежити за шахівницею української політики, і слідкувати: чи вистачить українському парламенту кмітливості зробити хід королем, і завершити цей цугцванг ЛГБТ питання в Україні.

Богдан Глоба

Тепер, завдяки Aperio Lux, ЛГБТ-портал можна читати на iPhone та iPad або підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти