59

"Велика двадцятка" офіційно заснувала Women20


У квітні 2015 року "Велика двадцятка" офіційно заснувала W20 або ж Women20 (Жіноча двадцятка). Це нова ініціатива, яка сприятиме розвитку гендерної інклюзивності - сфери, у якій навіть країни з найвищим рівнем життя та добре освіченим населенням не досягнули ще того успіху, як того можна було б очікувати.

"Велика двадцятка" офіційно заснувала Women20

Це важливий крок до розвитку гендерної рівності. Закриття гендерного розриву і створення нових можливостей для жінок в економіці не лише справа моралі, а й розумна економіка. І цей урок мають засвоїти усі країни, навіть найбільш економічно розвинені.

Підвищення кількості жінок на ринку праці має позитивний вплив на його зростання. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), повна конвергенція співучасті робочої сил має збільшити річний ВВП на душу населення в країнах ОЕСР на 0.6%, з еквівалентним збільшення ВВП на 12% до 2030 року. Враховуючи той ризик, що темпи зростання світової економіки можуть бути низькими і довгостроковими - за словами чинного директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард, наразі «тривалий слабкий ріст (new mediocre) стає новою реальністю» - тому це було б нерозумно не використати таку можливість, щоб підвищити зростання ВВП. Це особливо важливо для таких країн як Японія, яка має старіюче населення та низьку народжуваність (1.39 дитини на 1 жінку в 2011 році і близько 60 % жінок в оплачуваній зайнятості, третина яких працює неповний робочий день).

Активна політика та амбіційне планування є важливим для заохочення більшої кількості жінок з багатьох розвинених країн приєднатися до ринку праці, щоб гарантувати, що жінки мають рівні шанси бути призначеними на високі посади, таким чином ми позбудемось гендерного розриву в оплаті праці чоловіків та жінок. Сполучені Штати є хорошим прикладом: без політики заохочення участі жінок на ринку праці, США лишатиметься країною, де більш імовірно, що директори компаній матимуть чоловічі імена Джон чи Девід, а не жіночі. І це не тільки проблема жінок, які намагаються піднятися по кар'єрних сходинках. Число жінок у політиці також низьке: у цій сфері їх лише 22 %, в той час як чоловіків майже в два рази більше.

У США, де вищу освіту мають близько 40% населення, 62% жінок працездатного віку знаходяться на ринку праці, порівняно з 69% в Канаді, 68% у Німеччині і 74% у Норвегії. Італія, ще одна економічно розвинена країна, член «Великої сімки», має ще гірші результати: лише 48% жінок на ринку праці. Як і Японія, Італія бореться зі старіючим населенням, низькою народжуваністю та неефективним господарством. Ці країни покращили б свій стан, якби збільшили кількість жінок на ринку праці.

Країни північної Європи досягли успіху в гендерній рівності. Протягом багатьох років ці країни просувають та реалізовують політику звуження гендерного розриву. Ця політика включає і допомогу у зв'язку з народженням дитини для новоспечених мам, високоякісний та водночас дешевий догляд за дітьми (сфера, в якій США погано розвинені), і гендерні квоти для корпоративних рад (як у Норвегії, де з 2006 року 40% корпоративних рад мають складати жінки ). Ці приклади показують, що така активна політика необхідна для просування прав жінок та розширення їх можливостей. У Великобританії, Франції та Німеччині, наприклад, політика заохочення жінок, які мають дітей, перебувати в оплачуваній зайнятості привела до значного збільшення їх участі на ринку праці.

Але глобальна картина є менш позитивною. Між 1990-ми і сьогоденням рівень участі жінок на ринку праці знизився з 57% до 55 %. Це відображає те, що у багатьох країнах умови на ринку праці є жорсткими. Гендерна рівність не може піклуватись сама про себе, тому цілеспрямована політика у цій сфері є важливою.

У 2014 році згідно із Глобальним звітом про стан гендерної рівності, підготовленого Всесвітнім економічним форумом, США отримали 0,75 балів (1 бал означає повну рівність) та 20 місце в загальному рейтингу після Швеції та Швейцарії, а також після Нікарагуа, Руанди, Бурунді та Південної Африки. Очевидно, гендерна рівність є не лише питанням доходів та освіти. Гендерна рівність не може сприйматись як належне навіть серед освічених осіб. Згідно з Гарвардським дослідженням у 2013 році, жінки-професорки, які мають дітей, відводять більше 20 годин на домашні справи, порівняно з їхніми колегами чоловіками.

Створення «Жіночої двадцятки» сприяло тому, що була висунута пропозиція британським аналітичним центром Chatham House та Австралійським національним університетом про залучення теми гендерної рівності до економічних та фінансових сфер. Економічне зростання стоїть на першому місці в порядку денному «Великої двадцятки». Забезпечення міцного, сталого, збалансованого зростання є проблемою для багатьох країн та політиків. Тепер прийшов час для урядів розвинених країн та таких, які розвиваються, серйозно підійти до питання гендерної рівності, встановивши цілі досягнення прогресу у цій сфері.

За інформацією foreignpolicy.com, переклад eu.prostir.ua

Підписуйтесь на аккаунт Національного ЛГБТ-порталу України в ВКонтактеTwitter і Facebook: в одній стрічці - все найцікавіше з ЛГБТ-життя України та світу.

Підписуйтесь на Telegram канал @lgbtorgua

Підписуйтесь
на наші акаунти