641

Поганому реформатору АТО заважає, або чому Яценюк не танцює

— Богдан Глоба

Досить недавно у автора виникла затята суперечка на тему: чи має уряд можливості в реформуванні з огляду на «поганий» парламент, який не підтримує ініціативи уряду.


Про те, що з цим урядом каші не звариш особисто я зрозумів ще в квітні коли намагався на координаційних нарадах проштовхнути антидискримінаційну норму щодо заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації (а цей закон необхідний для отримання безвізового режиму з ЄС). Тоді я зрозумів, що уряд не те що до реформування, а навіть виконання програми-мінімум не здатен.

Наша головна проблема в тому, що уряд політиків (а уряд Яценюка є урядом політиків) дуже рідко здатен на реформи. Реформують країни уряди технократів (це не наш випадок). А громадянин Яценюк має політичні амбіції, відповідно всі свої кроки він оцінює з призми “сподобається це електорату чи ні”. Таку поведінку я вважаю згубною, а в ситуації Україні ще й зрадницькою. Нижче поясню чому.

Каюсь, я, як і більшість в перші тижні роботи прем’єр-міністра Яценюка, ним запишався і думав: «ну ось, заживьом тепер!». Дійсно, на фоні Азарова, де кожне засідання уряду виглядало як радянський «капустник», Яценюк виглядав досить пристойно. Чудово розмовляє англійською. На цьому його переваги закінчились. Ну слухайте, ми ж не вчителя англійської хочемо бачити прем’єр-міністром? Хай би розмовляв з перекладачем, тільки нехай робить реформи.

Я не хочу оцінювати всю роботу уряду. Наведу тільки один яскравий приклад, а висновки ви вже самостійно зробите.

Є така сфера: державне регулювання бізнесу. Ціла низка паразитичних служб і відомств, які займаються видачею ліцензій, дозволів, сертифікатів, узгоджень і т.д. При цьому схему держава побудувала таким чином, що штучно формує попит на спеціальні послуги і створює державного монополіста з цих послуг. Наприклад, ви приходите в податкову інспекцію, щоб отримати якусь довідку, а вам кажуть: “Щоб отримати цю довідку, сходіть туди- то і туди та отримайте спочатку там довідку”. Приходиш в той орган, а там кажуть, “А вам потрібно зібрати ось такий пакет документів, ще ось таку справочку од Тамари Івановни, і держмито 24,55”. Маразм?

Місяць назад ми подавали позов до суду, і нам повернули документи з формулюванням, що ми не приклали виписку з держреєстру і таким чином не підтвердили, що директор (підписант позовної заяви) таки справжній директор. В той же час держреєстр є у відкритому доступі і будь-хто, зайшовши на Інтернет-сторінку реєстру, може он-лайн побачити ім’я директора будь-якої компанії. Чому працівники держорганів вимагають паперовий варіант, а не перевіряють дані в он-лайн базі реєстру? Тому що отримання виписки коштує 21 гривню, а через «спеціальні компанії» 200 гривень (ну щоб зовсім швидко за один день).

На оцій корупції, маразмі, затягуванні і втраті бізнес-часу і побудована наша система державного регулювання. Знаєте, чому в рейтингу світу за веденням бізнесу ми на 165 місці? Тому що в світі глобальної конкуренції країни піклуються про свій бізнес і намагаються створити найкращі умови для його розвитку (формула: успішний бізнес = багато податків). В Україні – інша система, тут бізнес з державними органами грають в гру “хто кого перехитрить”: чи бізнес сховає свої прибутки, чи держава викачає більше грошей у вигляді поборів. І поки влада проводить експерименти над бізнесом, українська економіка скорочується.

В Україні є більше 60 різних контролюючих і перевіряючих інспекцій. Більшість з них підпорядковані КМ і, більше того, створені за рішенням Кабінету міністрів. Що заважає КМ прийняти постанову і ліквідувати ці всі органи? Ви знаєте причину? І я не знаю.

Хтось скаже, що потрібно контролювати бізнес. Вся світова практика останніх століть показала, що найкращим контролером є ринок, який контролює бізнес самостійно через ринкові механізми (попит/пропозиція). Контроль держави не потрібний і згубний. Бізнес не буде виробляти продукт, який потім не зможе продати. Звісно, якщо держава не втручається і не створює штучний попит на непотрібний товар чи послугу.

Так що ж заважає уряду ліквідувати створенні ним же органи, які імітують контроль бізнесу, а насправді лише створюють перепони? Думаю не бажання змінювати і реформувати країну. Дуже багатьох можновладців цікавлять фінансові старі схеми.

 А що робити нам? Думаю, робити висновки і не вестись на гарну обкладинку. Великий біцепс, успіхи в спорті, гарна англійська. – це ще не показник волі до реформ. Ну, і якщо ми хочемо побачити гарний спектакль, то слід міняти танцюриста...

Рейтинг
5
Ваша оценка
Подписывайтесь
на наши аккаунты